Природно-ландшафтні фактори архітектурно-просторової еволюції історичних міст Волині - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектуриРобота виконана на кафедрі архітектури Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: доктор архітектури, професор Кузьмич Орлянна Іванівна завідувач кафедри міського будівництва та господарства Українського державного технічного університету доктор архітектури, професор Ричков Петро Анатолійович, завідувач кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування. Захист відбудеться 11 грудня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, м.Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена недостатністю її вивчення в вітчизняній та зарубіжній практиці, оскільки формування архітектурно-просторової та розпланувальної структур волинських міст здебільшого досліджувалися як історичний феномен та під впливом соціальних факторів, в контексті ж впливу природно-ландшафтних особливостей місцевостей на даний час залишаються мало дослідженими. Звернення до вивчення даної проблеми ґрунтується також на сучасних потребах містобудування, що вимагають чіткої та детальної картини архітектурно-просторової еволюції волинських міст під впливом природно-ландшафтної ситуації з метою органічного включення нової забудови в архітектурне середовище історичних частин міст; виявлення і збереження тих природно-ландшафтних чинників, що є невідємним компонентом міського ландшафту, гармонійно доповнюють і організовують архітектурне середовище та забудову поселення; створення заповідних зон в історичних містах, що включають архітектурні памятки з прилеглою територією; відновлення ландшафтів для повернення своєрідного оточення архітектурних ансамблів; узагальнення чистого досвіду, повязаного з природно-ландшафтним аспектом розвитку і забудови поселень - формування системи архітектурних домінант, їх комплексів, ефектних панорам та перспектив. Актуальність роботи вбачається також в систематизації, узагальненні, науковому осмисленні, та обробці матеріалів архітектурно-просторового аналізу волинських міст та їх природно-ландшафтних чинників і формулюванні нових положень, що дозволить зафіксувати та пояснити вплив природної підоснови поселень на їх містобудівний розвиток. Мета дисертаційного дослідження полягає в виявленні своєрідності природно-ландшафтної ситуації історичних міст Волині та розкритті закономірностей, особливостей і основних принципів впливу природно-ландшафтних факторів на архітектурно-просторову та розпланувальну еволюції міст. Також був встановлений комплексний вплив природно-ландшафтних факторів на формування мережі волинських поселень; виявлені характерні особливості природи даних міст та їх вплив на формування архітектурного обличчя міста; визначені типи архітектурно-розпланувальних структур поселень Волині в контексті природно-ландшафтного чинника; вперше розроблені ПАПМ для окремих історичних волинських міст, а природно-ландшафтний фактор розглянутий як один з провідних чинників еволюції архітектурно-просторової і розпланувальної структур поселень.Проаналізовано стан вивчення теми в історіографії, дано характеристику джерельної бази. Зазначено, що досліджувана проблематика має певний історіографічний доробок: окремі аспекти проблеми дисертації розглядали з різних позицій і під різними кутами зору як дослідники ХІХ - поч. Досить важливими працями в контексті розгляду проблеми є роботи джерелознавчого характеру, що стосуються регіону в цілому та окремих поселень, зокрема. Руссов та ін.); дослідженнями, що містять описи Волинської губернії, її населених пунктів та окремих архітектурних памяток в різних аспектах в тому числі і ландшафтно-географічному (В. Наукові праці українських дослідників новітньої доби являють собою роботи, що розкривають питання архітектури та містобудування, історико-архітектурного розвитку волинських поселень, містять описи архітектурних памяток населених пунктів, формування їх ансамблів, в окремих випадках в дослідженнях розкривається своєрідність природно-ландшафтного середовища територій замків, проблеми дослідження і збереження архітектурної та містобудівної спадщини (П.У дисертаційній роботі використовувалася методика, яка містить наступні загальнонаукові методи: аналізу (зокрема ландшафтного, композиційного та системного), синтезу, історичного методу, моделювання, типології, гіпотетичний, аксіоматичний, формалізації, спостереження, порівняння, формулювання нових положень.