Природний добір у стадах української чорно-рябої худоби при різних способах її утримання - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Інституті тваринництва Української академії аграрних наук. Захист відбудеться “30 “січня 2001 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 у Інституті тваринництва УААН за адресою 62404 м.У той жє час у доступній нам літературі практично відсутні наукові матеріали стосовно комплексних досліджень по вивченню впливу природного добору на молочну худобу різних генотипів, які відзначаються високою молочною продуктивністю, у господарствах з різними способами її утримання. Тому, вивчення впливу природного добору у стадах молочної худоби, та розробка оптимальних систем племінної роботи з урахуванням дії зазначеного фактору має наукове і народно-господарське значення для успішного ведення подальшої селекційної роботи з українською чорно-рябою молочною породою, що і визначило актуальність теми дисертаційної роботи. Дослідження виконані у відповідності з Державним планом науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН “Розробити енерго-та ресурсозберігаючі, конкурентоспроможні технології виробництва молока, що забезпечуть річний надій 5-8 тис. кг на фуражну корову в підприємствах різних форм господарювання” (1995-2000 рр. № Держреєстрації 0196U011388). Метою дисертаційної роботи було вивчення впливу природного добору, на фоні селекції української чорно-рябої молочної худоби, на продуктивні і репродуктивні ознаки дочок бугаїв голштинської породи імпортованих із Канади (молочний тип) і Німеччини (молочно-мясний тип), які були використані у процесі створення української чорно-рябої молочної худоби в умовах господарств з різною технологією утримання (привязне, безпривязне). Виявлені у процесі проведених досліджень дані про дію природного добору у стадах тварин української чорно-рябої молочної породи різних генотипів, які утримувались в умовах контрастних технологій, були враховані при розробці перспективних планів селекційно-племінної роботи у дослідних господарствах “Кутузівка” та “Українка Слобідська”Слід зазначити, що в умовах привязного утримання худоби кращими за надоями були дочки німецьких бугаїв (4994±120), ніж у канадських (4559±101), а в господарстві з безпривязною технологією - дочки канадських бугаїв перевищували надої дочок бугаїв німецького напряму селекції (4082±81 проти 3920±115). При цьому дія природного добору проявляється в тому, що одні генотипи можуть реалізувати свої генетичні можливості в даних умовах і його вплив при цьому мінімальний, а інші генотипи - не можуть і природний добір у цьому випадку вступає у протидію з штучним добором, елімінуючи кращі генотипи. Такі показники спадковості молочної продуктивності по групах тварин, взятих для дослідження в обох господарствах, вказують на те, що паратипічні умови в них досить далекі від високих вимог генотипу бугаїв зарубіжної селекції, а також про несуттєвий при цьому генетичний вплив на дочок з материнського боку, про що свідчить і різниця між визначеним генетичним потенціалом їх молочної продуктивності і фактичною продуктивністю. Як свідчать дані таблиці 4, жива маса дочок бугаїв канадського напряму селекції у д/г “Українка Слобідська” та у д/г “Кутузівка” в усі періоди розвитку була нижчою за аналогічний показник нащадків німецьких бугаїв, причому різниця має високу вірогідність P<0,001 до 18 місяців і P<0,01 у віці першого плідного осіменіння. При вивченні впливу живої маси та віку першого плідного осіменіння на молочну продуктивність первісток, було встановлено, що в обох господарствах найвищий удій мали первістки, які при осіменінні у віці до 18 місяців мали живу масу вищу за 401 кг, але таких тварин у обстежених стадах був невеликий відсоток.Використання плідників зарубіжної селекції молочного (канадська) та молочно-мясного (німецька) напрямку продуктивності в умовах як привязної, так і безпривязної технології утримання, при достатньо високому рівні годівлі (55-65 ц кормових одиниць на корову в рік) не забезпечує ефективної селекції в цих стадах за молочною продуктивністю внаслідок значного прояву природного добору, який перешкоджає проведенню цілеспрямованого штучного добору. Найбільший тиск природного добору спостерігається на ранніх етапах постембріонального розвитку - до першої лактації і поступово зменшується до третьої лактації. При безпривязному утриманні худоби більш пристосованими до технологічних умов доїльних установок були дочки бугаїв-плідників канадської селекції, а в умовах привязного утримання - дочки бугаїв-плідників німецької селекції.