Природна резистентність і продуктивність телиць симентальської та червоно-рябої порід при різних абіотичних факторах в умовах Лісостепу України - Автореферат

Національний аграрний університетРобота виконана на кафедрі зоогігієни Харківської державної зооветеринарної академії Міністерства аграрної політики України Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор Чорний Микола Васильович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри зоогігієни Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Ященко Микола Федорович, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії неінфекційних захворювань тварин і ветеринарної санітарії доктор ветеринарних наук, професор Високос Микола Петрович, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри паразитології та інвазійних хвороб Захист відбудеться "10" жовтня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Публікації вчених свідчать про те, що для досягнення необхідної молочної продуктивності слід вирощувати тварин з хорошими адаптаційними можливостями і високою природною резистентністю, використовуючи для цього генотипи високопродуктивних тварин (С.И. Помісні тварини цієї породи порівняно з чистопорідними (симентальською) більш вимогливі до паратипових факторів зовнішнього середовища, які впливають на їх продуктивність і резистентність. При цьому комплексних досліджень щодо стану резистентності ремонтних телиць під впливом абіотичних (вік, умови утримання, макро-, мікроклімат, повітрообмін) в умовах Лісостепу України та генотипових (різні помісні сполучення) факторів недостатньо, що складає основу актуальності проведених досліджень з цієї проблеми. Метою наших досліджень було вивчення впливу паратипових факторів (мікроклімат, сезон року та повітрообмін взимку), генотипових (різні порідні сполучення), віку на фізіологічний стан, природну резистентність, ріст і розвиток телиць, а також корів-первісток з урахуванням їх продуктивності. дослідити фізіологічний стан ремонтних телиць при різних рівнях повітрообміну і його звязок з продуктивністю;Досліди проводили у ВАТ держплемзаводі "Червоний велетень" Харківської області, а також у лабораторії кафедри зоогігієни Харківської державної зооветеринарної академії. Обєктами досліджень були 80 корів-первісток та 280 телиць 6-18-місячного віку, відібраних за принципом аналогів різних породосполучень: 1-а група - симентальські телиці й корови; 2-а група - помісні телиці й корови генотипу 1/2С 1/2ЧРГФ; 3-я група-помісні корови й телиці генотипу 3/4С 1/4ЧРГФ і 4-а група - телиці й корови породосполучення 1/4ЧРГФ 1/4А 1/2С (по 20 голів у кожній) (Табл.1). Дослід проводили на телицях від 6-місячного віку. За принципом аналогів були сформовані 4 групи піддослідних тварин: 1-а група _ чистопорідні симентали, 2-а, 3-я, 4-а групи _ помісні телиці відповідно 1/2С 1/2ЧРГФ; 1/4ЧРГФ 3/4С; 1/2С 1/4ЧРГФ 1/4А. Досліджували макро-та мікроклімат у приміщеннях, природну резистентность організму телиць (за показників крові від 10 голів у кожній групі визначали кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, загального білка та його фракцій, бактерицидну (БАСК), лізоцимну (ЛАСК) активність сироватки крові та фагоцитарну активність нейтрофилів (ФАН), визначали продуктивні якості тварин в умовах стійлового та табірного періодів утримання.2), що в зимово-стійловий період спостерігаються відхилення показників мікроклімату приміщень від нормативних значень: підвищення відносної вологості (на 12,5 - 29,1 %), вмісту вуглекислого газу (на 12%), що пов?язано з недостатнім повітрообміном (15м3/год), через малу площу перетину витяжних каналів у розрахунку на 1 голову (47,3см2 при нормі 70_95 см2) та дефіцитом освітленості (на 20 % менше від норми). Результати досліджень свідчать, що при зимово-стійловому утриманні тварин спостерігається зниження рівня захисно-пристосувальних механізмів організму піддослідних тварин: кількість еритроцитів у них зменшувалась на 8,3 _ 22,6 %; вміст гемоглобіну - на 3,8 _ 25,6 %, загального білку - на 3,1 _ 9,19 %, бактерицидна активність - на 6,6 _ 15,4 %, лізоцимна - на 0,1 _ 7,4 % і ФАН - на 0,87-6,7%, а кількість гама - глобулінів зростала на 3,4 _ 6,8%. Проте у помісних телиць 2-ї й 4-ї груп порівняно з 1-ю контрольною групою в стійловий період зменшувались: кількість еритроцитів на 8,3 %, вміст гемоглобіну - на 9,2%, загального білку - на 4,14 %, бактерицидна активність - на 8,9 %, лізоцимна активність сироватки крові - на 1,2 %. Вміст гемоглобіну у телиць 2-ї дослідної групи суттєво зростав (р> 0,999) у літній період, а у телиць 3-ї і 4-ї дослідних груп (р> 0,95) - в стійловий період відносно контрольних аналогів. Влітку ці показники становили 17 - 21 бал з такою ж послідовністю щодо груп: максимальна величина спостерігалася в 2-й групі (21бал), на 1 бал - менша в 3-й та 4-й групах (відповідно 20 і 19 балів), а мінімальна була характерною для контрольних телиць (17 балів).

Основний зміст роботи