Аналіз природних вогнищ лептоспірозу сільськогосподарських тварин, їх етіологічна структура та еколого-географічні особливості. Вплив природних та антропогенних факторів на розподіл ензоотичних територій по лептоспірозу в екологічних регіонах України.
УХОВСЬКИЙ,кандидат ветеринарних наукНа всіх континентах зустрічаються природні вогнища лептоспірозу, які суттєво відрізняються один від одного в різних країнах по етіологічній структурі та видовому складу дрібних ссавців - основних переносників лептоспір [9]. Мета роботи - проаналізувати природні вогнища лептоспірозу в Україні, виявити їх етіологічну структуру та еколого-географічні особливості природних вогнищ, визначити вплив природних та антропогенних факторів на природні вогнища лептоспірозу. Екорегіон включає в себе: Волинську, Рівненську, Житомирську області, південну частину Вінницької, північно-східну частину Львівської, східну частину Чернівецької, північно-західну і південну частини Тернопільської і Хмельницької, північно-східну частину Івано-Франківської, південно-західну частину Черкаської, північ та південь Київської, північну частину Чернігівської та північно-східну частину Сумської областей. Європеський лісостеп покриває 17,9 % території - Полтавська, північно-західна частина Харківськоїта Кіровоградськоїобластей, південь Сумськоїобласті, центральна частина Хмельницької та Тернопільської, захід та схід Київської, північно-східна частина Черкаської, північ Вінницької, південь Черніговської областей. Частота природних вогнищ лептоспірозу в конкретному екологічному регіоні визначається природно-кліматичними факторами, які притаманні кожному регіону: кількість осадів, температурний режим, тривалість світлового дня, кількість водойм, типи рослинних комплексів, видовий склад тварин, які є переносниками інфекцій в природі, показники ґрунту.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
