Природні умови палеоліту Північного Поділля - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаРобота виконана на кафедрі геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник кандидат геолого-мінералогічних наук, професор Богуцький Андрій Боніфатійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра геоморфології і палеогеографії, професор Герасименко Наталія Петрівна, Інститут географії НАН України, старший науковий співробітник кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Волошин Петро Костянтинович, Львівський національний університет імені Захист відбудеться 28 жовтня 2005 року о 15 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.05 Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м.В основу даної роботи покладено наукову концепцію, суть якої полягає у генетичному взаємозвязку трьох великих палеогеографічних феноменів четвертинного періоду: лесу, перигляціалу і палеоліту. Детальне вивчення лесово-ґрунтових серій і слідів давніх перигляціальних утворень на Північному Поділлі дозволить реконструювати давню природно-географічну обстановку, встановити загальну хронологічну послідовність природних процесів, які відбувались у період палеоліту. Робота спрямована на відтворення умов існування давньої людини на Північному Поділлі, встановлення впливу коливань природних ритмів на формування палеолітичних культурних горизонтів, а також геоморфологічні процеси, що відбувалися у час розселення давньої людини і пристосовування її до природних умов. Дисертація була складовою частиною держбюджетних наукових тем географічного факультету: „Екологія лесів України” (№ держреєстрації 0193 V 0411623), „Плейстоценовий перигляціальний морфо-та літогенез” (№ держреэстрації 0196 V013405), а також держзамовної теми „Волино-Поділля, Передкарпаття і Волинське Полісся в антропогені”, теми за програмою INTAS 960072 „Середньопалеолітичні комплекси Західної України”, українсько-польського наукового проекту „Палеоліт Західної України і Південно-Східної Польщі”. На підставі результатів комплексних досліджень лесово-ґрунтових серій Північного Поділля, до яких приурочені досліджувані палеолітичні обєкти, мета дослідження полягала у реконструкції природних умов палеоліту.Іванової, що стосувались палеоекології та палеогеографії палеоліту Придністерського Поділля, де природні умови були дещо іншими, аніж на Північному Поділлі. Вона містить значну кількість матеріалу, який дав змогу відтворити динаміку природних умов різних періодів палеоліту Північного Поділля. Ситником) палеоліту (кайдацький, коршівський викопний ґрунтовий комплекс середнього плейстоцену), продовжується періодом мустьє (верхній горизонт середньоплейстоценових лесів, микулино, прилуки, горохівський викопний ґрунтовий комплекс) середнього палеоліту і пізнім палеолітом (від вітачівського, молого-шекснінського, дубнівського викопного ґрунту верхнього плейстоцену до голоцену). . . Цілеспрямовні копіткі археологічні дослідження на Північному Поділлі (за винятком Куличівки) розпочались у 1977 р. розкопками, які проводила палеолітична експедиція Тернопільського краєзнавчого музею під керівництвом О. Ситника. З 90-х років памятки камяного віку Північного Поділля вивчаються комплексно, до робіт залучаються спеціалісти різних галузей природничих наук.Дисертаційна робота є дослідженням, що містить важливий науковий і практичний аналіз природних умов палеоліту Північного Поділля. При реконструкціях природних умов палеоліту використано дані, що характеризують сучасні природні умови даного регіону: рельєф, клімат, поверхневі та підземні води, рослинність, ґрунти, тваринний світ. У залежності від наявності стратиграфічних реперів, стану збереження культурного шару, обєму польових досліджень та кількості артефактів усі памятки можна поділити на чотири типи: І - стратифіковані памятки з великими колекціями розкопаних матеріалів, ІІ - стратифіковані памятки з поодинокими артефактами, ІІІ - памятки з великою кількістю підйомних матеріалів (більше 100 одиниць), ІУ - памятки з невеликими колекціями підйомних матеріалів. Вище за розрізом простежується нижній горизонт середньоплейстоценових лесів (соліфлюкційна пачка і голубувато-сірі суглинки з карбонатними конкреціями), коршівський викопний ґрунтовий комплекс, верхній горизонт середньоплейстоценових лесів, який дуже поширений на Поділлі. Отже, на Північному Поділлі палеоліт розпочинається з пізньоашельської епохи (кайдацький, коршівський викопний ґрунтовий комплекс середнього плейстоцену), продовжується періодом мустьє (рісс-вюрм, микулино, прилуки, горохівський викопний ґрунтовий комплекс верхнього плейстоцену) і пізнім палеолітом (вюрм ІІ, від вітачівського, молого-шекснінського, дубнівського викопного ґрунту верхнього плейстоцену до голоцену).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ