Поняття природних умов і ресурсів та їх класифікація. Вивчення природно-ресурсного потенціалу території та концепція ресурсних циклів. Видобуток та споживання мінеральних, земельних, водних, біологічних, рекреаційних, кліматичних та космічних ресурсів.
Природні ресурси і умови світового господарства Вступ Поняття Природи (саме так - з великої літери) в широкому розумінні наближається до філософського поняття матерії. Складається ця сукупність з природних умов та природних ресурсів. Географічна оболонка Землі має різноманітні та величезні за обсягами природні ресурси, але запаси їх окремих видів неоднакові та й поширюються вони по світу нерівномірно. У відповідності до неї природні ресурси поділяють на ресурси літосфери (мінеральні, земельні, ґрунтові), гідросфери (води суходолу й Світового океану, енергія річок, припливів та відпливів тощо), атмосфери (кліматичні, вітрові), біосфери (рослинний і тваринний світ). Найважливішими концепціями географічного ресурсознавства є концепція природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території та концепція ресурсних циклів. У багатьох доіндустріальних та нових індустріальних країнах третього світу (а також у деяких індустріальних - Росії, Канаді, Австралії, наприклад) складаються нафтопромислові, гірничо-металургійні, гірничо-хімічні, земельно-кліматичні, лісопромислові, рибопромислові та інші ресурсно-експортні цикли. У наш час, за влучним висловом видатного геолога А.Е. Ферсмана, до ніг людства покладена вся періодична система Менделєєва. Саме в їх межах найчастіше знаходяться родовища багатьох руд, наприклад, залізних руд в Індії, олов’яних у Малайзії або мідних у Чилі. По-друге, вміст корисного компонента у цих рудах може варіювати від 60-70% до 1% та навіть відсоткових часток. Поза конкуренцією за цим показником знаходяться Росія (20% світових запасів), Україна (10%), США та Австралія (по 8% кожна), Канада і Бразилія (по 6% кожна), Китай (5%). Лідерами серед країн-продуцентів є Китай (250 млн. т), Бразилія (190 млн. т), Австралія (145 млн. т), Росія (80 млн. т), США (62 млн. т), Індія (60 млн. т), Україна (50 млн. т), Канада (40 млн. т), Південноафриканська Республіка (32 млн. т), Венесуела (20 млн. т). Головними імпортерами є Японія (30% світового імпорту), Південна Корея, Тайвань та група західноєвропейських країн (Франція, ФРН, Італія, Іспанія, Великобританія). В деяких країнах (Україна, ПАР, Швеція, Казахстан, Індія) поруч із залізорудними родовищами знаходяться й великі поклади марганцевих руд. За покладами мідних руд вирізняються кордильєро-андійські країни (Чилі, Перу, США, Канада, Мексика) та країни африканського мідного поясу (ДР Конго, Замбія). Третю позицію займає Міжнародний валютний фонд (МВФ) - 3,2 тис. тон.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
