Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом ІІ - Статья

Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом ІІVIETROV Denys O., PHD, Research Fellow of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhrada ave. НЕЗДОЛІЙ Олександр Іванович, молодший науковий співробітник, Інститут археології НАН України, пр. СТЕПАНЧУК Вадим Миколайович, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник, Інститут археології НАН України, пр. STEPANCHUK Vadym M., DS, Leading Research Fellow of the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhrada ave. Spatial distribution of findings over the site area seems to reveal the gravitation towards the back area of shelter, but this pattern can be distorted due to the incompleteness of data on the exact position of objects found in course of the recent years of excavation.На загал накопичується все більше даних про те, що неандертальці вміли усвідомлено оцінювати переваги і недоліки ландшафту, влаштовували свої поселення в місцях, які найбільше відповідали вимогам комфортного проживання і стабільного забезпечення мінеральними та біологічними ресурсами, контролювали вогонь, володіли тонкощами полювання на великих і дрібних копитних, а також хижих і, можливо, хоботних тварин, дбали про родичів, хоронили померлих, мали уявлення про особливості геологічних порід, володіли витонченими технологіями розщеплення та обробки каменю, виготовляли складені знаряддя, збирали і використовували природні барвники, колекціонували екзотичні зразки копалин або каменів, обробляли кістку, дерево і шкури, виготовляли прикраси та не утилітарні вироби з кістки. У 1977 р., під час досліджень поруч розташованої стоянки Пролом І, біля задньої скельної стіни грота був закладений шурф роз мірами 2 х 1 м, який на півметровій позначці на всій площі «сів» на скелю. Таким чином, станом на 1985 р. була археологічно вивчена вся площа памятки, крім контрольних ділянок і довгої та вузької ущелини у північній частині грота (Колосов 1977, 1981; Колосов, Степанчук 1982; Колосов, Степанчук, Чабай 1985). 1 Місце розташування стоянки Пролом II у Криму: а - межа степової зони; b - друге пасмо Кримських гір (за Степанчук, Ковалюх, Пліхт ван дер 2004, с. 2 Стратиграфія стоянки Пролом II у Криму: літологічні шари: 1 - дерновий шар і голоценовий ґрунт з вапняковим щебенем; 2 - світло-коричневий з червоним відтінком суглинок, що містить домішку вапнякового щебеню; 3 - вапнякові плити козирка навісу грота; 4 - світло-коричневий суглинок зі значною кількістю вапнякового щебеню; 5 - світло-коричневий суглинок, насичений щебенем малого та середнього розміру; 6 - Світло-коричневий суглинок, насичений щебенем малого та середнього розміру; 7 - світло-сірий суглинок з незначною кількістю вапнякового щебеню; 8 - скельне дно грота, поділене на окремі плити; І-IV - культурні шари (за Степанчук, Ковалюх, Пліхт ван дер 2004, с.керованою ним Кримською палеолітичною експедицією ІА АН УРСР, містить відносно численну серію фрагментів вохри. Проведене дослідження морфологічних особливостей, слідів штучної трансформації та вірогідних ознак використання на виявлених предметах, уможливлюють такі висновки. Просторовий розподіл знахідок на площі стоянки начебто демонструє тяжіння до тилової частини сховища, але ця картина може бути деформована внаслідок неповноти даних про точну належність предметів, знайдених у останні роки польових робіт. Утім, не виключено, що частина поверхневих пошкоджень (подряпини, нарізки, вмятини) має антропогенне походження. Значна частина фрагментів (ЗО із 44 екз.) є або продуктами навмисного розбивання (дроблення), або має сліди розколювання, оббивки і ретушування.