Аналіз місця й ролі природи у системі духовних цінностей сучасного українського суспільства. Значення реанімації та реставрації природного довкілля для формування світовідчуття, піднесення над буденністю, зосередження на гуманістичних сторонах буття.
При низкой оригинальности работы "Природа як духовна цінність у становленні культури сучасного українського суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Природа як духовна цінність у становленні культури сучасного українського суспільстваДраматизм космологічної ситуації в світі, яка, переступивши в третє тисячоліття, сягнула своєї загрозливої межі, зростаючий розрив між людиною і природою, між культурою і цивілізацією змушує людство бути мудрим, переглянути смисложиттєві орієнтири свого буття. Для корінного населення природа рідного краю (до речі, етнонім „Україна” бере свою назву від слова "край”, де ”у” векторизує спрямованість руху) є самодостатньою, набирає аксіологічного (ціннісного) виміру, атрибутуючись у таких категоріях людського буття, як „батьківщина”, „край”, „світ”, „домівка”, які є своєрідними олюдненими образами інобуття природи. За точним визначенням відомого вітчизняного філософа Сергія Кримського «це ніша людини в Універсумі» [7, 292]), «Поле» (життєвий топос, де коріння роду, природне середовище, продукти якого споживає людина, набираючись сили, джерело достатку, образ якого - «хліб на столі»), «Храм» (святині, як вираз благословення вищих сил, небесного заступництва за певну етнічну спільноту) - є символами «внутрішнього етосу» людини, внутрішньої соціальності, яку треба мати, щоб не бути роздертим, як казав Микола Бєрдяєв, зовнішнім середовищем. До речі, слово «егеэ» (ґрунт, земля, країна) - одне з найархаїчніших і найпоширеніших слів старозавітного словника, яке означало середовище не лише як природу саму по собі, а як Ойкумену, тобто життєпростір, що збагачує людську екзистенцію [7, 291-295]. Прикметно, що в українській мовленнєвій традиції наголос у цьому слові ставили, як правило, на першому складі, підкреслюючи тим самим генетичну спорідненість людини з первнем - людським і природним.Зазначене вище переконує нас у тому, що національне відродження, за яке бореться український народ, має спиратися, поряд із соціально-економічними здобутками, ще й на реанімацію та реставрацію того природного довкілля, в якому тільки й можлива його (народу) максимальна реалізація. Рудницький, - так вигідно положена, така багата, український народ такий великий, здоровий, здібний, має такі цінні завдатки в своїй простонародній культурі, що перед цим краєм, перед цим народом відчиняються в будучині величезні можливості» [13, с.397].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
