Принципи відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняТому особливо важливим є усвідомлення відкритості та прозорості саме як правил, на яких має базуватися діяльність органів державного управління, або як принципів, дотримання яких сприятиме побудові такої системи органів державного управління, яка забезпечить упровадження загальносуспільних цінностей реальної демократії, що на сьогодні є практично малодослідженими. Актуальність проблеми недостатнього стану реалізації відкритості і прозорості діяльності органів державного управління зумовлена необхідністю удосконалення існуючої системи державного управління в Україні, на чому неодноразово наголошували як зарубіжні так і вітчизняні аналітики, а нагальна потреба в її реформуванні пояснюється нестачею відповідних актів нормативно-правового характеру. Водночас, вирішення проблеми забезпечення необхідного рівня відкритості органів державного управління та прозорості діяльності його структур шляхом урахування відповідних принципів у нормативно-правових актах, що визначають основні засади діяльності цих органів, є одним з визначальних чинників забезпечення ефективного функціонування відповідних управлінських систем. Відкритість і прозорість полягають в основі функції контролю за діяльністю органів державного управління з боку суспільства. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України і безпосередньо повязане з науково-дослідною роботою за темою „Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні” згідно з Комплексним науковим проектом Національної академії „Державне управління та місцеве самоврядування” (державна реєстрація № 0103U006819), у розробці якого дисертант взяла безпосередню участь.У першому розділі - „Теоретичні засади принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління в Україні” - здійснено аналіз проблеми незадовільного стану відкритості та прозорості в державному управлінні в Україні та розкрито існуючі підходи до її розвязання. Досліджуються основні складові вказаної проблеми: поняття відкритості та прозорості як характеристики демократизації державного управління; критерії цілеспрямованого впливу суспільства на розвиток і удосконалення державного управління; зміст понять відкритості та прозорості як принципів діяльності органів державного управління. Питання про відповідність системи управління інтересам і потребам носія влади в державі розглядається багатьма вченими як передумова гарантій ефективності державного управління в контексті дослідження розвитку демократичних засад державного управління. У другому розділі - „Формування та функціонування принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління в Україні” - досліджуються проблеми, повязані із застосуванням цих принципів органами державної влади у своїй діяльності, нормативно-правовим врегулюванням їх функціонування та ефективністю у динаміці історичного розвитку. Систему формування принципів відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління слід розуміти як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прояву відкритості і прозорості у цій діяльності шляхом розробки елементів (правил діяльності, якими для органів державного управління є правові норми), що створювали б цілісність цих правил, взаємодіяли між собою та справляли вплив на взаємодію органів державного управління з його обєктами, забезпечували належний зворотний звязок у процесі здійснення цими органами повноважень з реалізації державної влади.Функціонування громадських обєднань та організацій слід розглядати як один з вагомих та дієвих факторів забезпечення реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності державних органів. Громадські обєднання та організації є важливою складовою демократичного устрою держави і відіграють вагому роль у здійсненні контролю за діяльністю органів державного управління, забезпеченні виконання ними суспільних функцій організації та розвитку держави, захисту законних інтересів її субєктів. Сутнісну динаміку функціонування громадських обєднань можна визначити як спрямованість вираження певних інтересів окремих громадян від неформального групування за спільними професійними, майновими, культурними та іншими економічними та соціальними напрямами до формалізованих стосунків як усередині угрупування, так і з іншими субєктами держави і, в решті-решт, до їх реалізації через державні інструменти. І хоча інформація, яка надається громадськими групами інтересів органам, що ухвалюють політичні і адміністративні рішення, найчастіше буває однобічною, орієнтованою на інтереси даних груп, діяльність багатьох таких груп дає змогу владним структурам ознайомитися з усім спектром громадської думки стосовно тієї або іншої проблеми.

Основний зміст дисертації