Дослідження понять, характерних ознак та змісту принципів усності, безпосередності та безперервності, визначення їх місця в системі цивільного процесуального права України. Аналіз співвідношення принципу усності з іншими принципами процесуального права.
При низкой оригинальности работы "Принципи усності, безпосередності та безперервності у цивільному судочинстві", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПРИНЦИПИ УСНОСТІ, БЕЗПОСЕРЕДНОСТІРоботу виконано в Національному університеті внутрішніх справ, МВС України Національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри цивільно-правових дисциплін. Національний університет „Києво-Могилянська академія”, декан факультету правничих наук; Захист відбудеться 12.02.2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Разом з цим при розгляді і постановлені рішень були допущені суттєві помилки, які призвели до скасування більше 23000 рішень у цивільних справах (1,9% від числа поставлених судами першої інстанції). Захист конституційних прав і свобод людини та громадянина у формі цивільного судочинства забезпечується системою процесуальних дій суду та учасників процесу, які ґрунтуються на нормах ЦПК України, в яких закріплено принципи усності, безпосередності та безперервності. У національній процесуальній науці тема принципів усності, безпосередності та безперервності в цивільному судочинстві в деякій мірі висвітлювалась як правило в підручниках та навчальних посібниках з цивільного процесу. Особливо це стосується тих засад судочинства, які не притаманні сьогоднішньому цивільному процесу України, зокрема, можливості застосування безперервності як принципу цивільного процесуального права, від його доктринального звуженого тлумачення до розширеного впливу даного принципу на судовий процес. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з “Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002 - 2005 рр.” , затвердженою Наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р.; “Основними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 роки”, затвердженими Вченою Радою Національного університету внутрішніх справ від 5.01.2001 р.Звідси можемо сформулювати визначення, що принцип усності - це закріплені в процесуальних законах правила проведення судового процесу, за яких встановлена усна форма спілкування суду з учасниками процесу, повідомлення останніми суд про обставини, які мають значення при розгляді справи. Дисертантом розглядається нормативний зміст і практичне здійснення принципу усності в процесі розгляду справ у місцевих, апеляційних та касаційному судах. Доводиться позиція, що принцип усності судового розгляду встановлює усну форму волевиявлення субєктів цивільних процесуальних правовідносин у судових засіданнях на будь-якій стадії процесу у справах будь-якого виду провадження, що забезпечує спілкування учасників процесу з судом та повідомлення суду фактичного та доказового матеріалу справи шляхом судового мовлення. Дисертант робить висновок, що вимоги принципу усності судового розгляду є обовязковими при розгляді у судовому засіданні будь-якого питання судочинства на будь-якій стадії цивільного процесу, тому принцип усності за своїм змістом є більш загальним, ніж це може здаватись на перший погляд. “Поняття, зміст та значення принципу безпосередності у цивільному процесі” дисертант робить висновок, про те, що зміст принципу безпосередності полягає в тому, що під час судового розгляду справи між сторонами, що надають докази, та судом неповинно бути опосередкованих ланок.При цьому пропонується внести до нового ЦПК 2004 р. такі положення :-частину першу 27 ЦПК 2004 р. доповнити новим реченням “сторони також мають право заявляти клопотання про розгляд справи без застосування засобів технічного фіксування судового процесу”; 160 ЦПК 2004 р. після першого речення доповнити: “У разі видалення порушника із зали судового засідання на весь час розгляду справи або на його частину головуючий постановляє на місці ухвалу, яка заноситься до журналу судового засідання. 199 ЦПК 2004 викласти у такій редакції: “Після закінчення судового процесу секретар судового засідання зобовязаний в письмовій формі повідомити учасників судового процесу про те, що вони в триденний строк можуть ознайомитись з технічним записом судового засідання та протоколом чи журналом судового засідання. Особи, які беруть участь у справі протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі мають право подати до суду письмові зауваження щодо повноти або неправильності їх запису”; статтю 60 ЦПК 2004 р. доповнити частиною пятою у такій редакції: “У випадку повторного розгляду справи, коли повторне дослідження доказів неможливе (смерть сторони чи свідка, знищення письмових чи речових доказів тощо), суд повинен враховувати результати дослідження цих доказів при ухваленні рішення, коли проти цього нема обґрунтованих заперечень сторін.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы