Дослідження особливостей застосування архітектурного декору на прикладі віллових, прибуткових та громадських будівель Львова періоду пізнього історизму. Принцип цитування та тектонічного розташування архітектурного декору. Прийоми стилізації декору.
При низкой оригинальности работы "Принципи та прийоми застосування архітектурного декору на будівлях Львова 1890-х рр. (періоду історизму)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПРИНЦИПИ ТА ПРИЙОМИ ЗАСТОСУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ДЕКОРУ НА БУДІВЛЯХ ЛЬВОВА 1890-х рр.Чимало зарубіжних та вітчизняних авторів, які торкалися проблеми вивчення архітектури доби історизму, досліджували зазвичай загальні аспекти або конкретні обєкти. Лінди [5, 6, 7, 11], в яких висвітлюються стилістичні, композиційні особливості, розглядаються питання становлення стилю, структури архітектурного знака та архітектурного тексту в семіотичному аналізі, методів стилізації, деякі принципи застосування архітектурного декору. Окрім цього у багатьох публікаціях та монографіях вітчизняних авторів висвітлюються питання стилістичних особливостей періоду, семантики в архітектурі, загадуються принципи застосування архітектурного декору в період історизм, серед них це праці А. На основі статистичного та порівняльного аналізу було визначено основні принципи та прийоми застосування архітектурного декору на львівських будівлях 1890-х років (періоду історизму), а саме: принцип “цитування” архітектурного декору; принцип тектонічного розташування архітектурного декору; принцип стилістичної залежності або різностильності; принцип рівнозначності; принцип семантики; принцип “новаторства”, а також прийоми стилізації архітектурного декору та композиційні прийоми. Проаналізувавши львівські будівлі періоду пізнього історизму було визначено принципи “цитування” архітектурного декору: а) у формах: віконні та дверні отвори переважно були прямокутні, аркові, стрільчасті, перейнявши форми від попередніх стилів (готики, ренесансу, бароко на вул.(періоду історизму) зокрема, принцип “цитування” архітектурного декору (який виявлений у формах, в декоративних мотивах та у рельєфності декору); принцип тектонічного розташування архітектурного декору (наприклад над між та під вікнами, над вхідним порталом, на аттику, на фризі тощо); принцип стилістичної залежності або різностильності (у таких напрямках як неоренесанс (італійський, французький, німецький), необароко, неоготика, неораманський, національний та швейцарський стилі); принцип рівнозначності (виявлено в однаковому значенні стилів, форм минулого, рівномірне розподілення акцентів, рівнозначність деталі); принцип семантики (виявлена в архітектурній деталі в її символічності, що виражається через скульптурний, ліпний декор, рослинні мотиви та форми вікон, дверей); принцип “новаторства” (використання нових матеріалів, різного роду форм та декорів), а також прийоми стилізації архітектурного декору (розглянуто за трьома методами: стилізаторство, еклектизм та ретроспективізм) та композиційні прийоми (виявлено в розчленуванні по горизонталі - міжповерховими поясами і карнизами, по вертикалі - пілястрами; симетричність, різнофактурності тощо).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
