Принципи та перспективи розвитку державного сектору економіки України - Автореферат

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ПРИНЦИПИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИРобота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Науковий керівник - кандидат наук з державного управління, доцент Стойка Андрій Васильович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри фінансів (м. Захист дисертації відбудеться: «16» березня 2011 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м.Аналіз заходів щодо зниження рівня негативного впливу на економіку, що включають від відверто протекціоністських заходів для захисту власних виробників, девальвації національної валюти до регулювання ринків праці на користь громадян власних країн, прийнятих розвиненими економіками світу, дає можливість констатувати повернення до неокейнсіанських методів економічного регулювання, до домінування протекціонізму над глобалізацією. В економіці України зниження керованості в 2009 р. продемонстрували ринок банківських послуг, фармацевтичний ринок, а раніше аналогічні тенденції були відзначені на ринках соняшникової олії, цукру, продуктів нафтопереробки, що потребує застосування науково обґрунтованого підходу до розвитку державного сектору економіки України. Зміна концепції сприйняття державного сектору обумовлена економічною кризою і потребує формулювання принципів, розробки і впровадження механізмів розвитку державного сектору національної економіки. Розвиток державного сектору, у свою чергу, актуалізує питання про його оптимальну частку в національній економіці і галузеву структуру. Зокрема, були застосовані методи: аналізу сутності і принципів формування державного сектору економіки, порівняльного аналізу зарубіжного досвіду формування і розвитку державного сектору економіки; аналізу даних економічної статистики - для визначення масштабу і проблем розвитку державного сектору економіки України; метод стратегічного аналізу - у рамках реалізації алгоритму стратегічного цілепокладання національної економіки; системний підхід - в процесі обґрунтування принципів управління державним сектором економіки України; аналізу і класифікації регіонів України по показниках рівня технологічного розвитку і валового регіонального продукту на душу населення; аналізу стійкості регіонів України в умовах економічної кризи.У розділі 1 «Теоретичні підходи і світовий досвід розвитку державного сектору економіки» проведено аналіз сутності і принципів формування державного сектора економіки, узагальнено зарубіжний досвід формування і розвитку державного сектора економіки, сформульовано проблеми розвитку державного сектора економіки України. Ефективне співвідношення ринкового саморегулювання і державного регулювання є унікальною властивістю економіки країни і залежить від багатьох умов: рівня економічного розвитку суспільства, специфіки виробництва (галузевої і регіональної структури економіки), менталітету суспільства. Таким чином, якщо при ідеологічному підході державна власність і її характеристики входять до переліку цілей, що характеризують кінцевий стан національної економіки, сформульовані в процесі визначення стратегії соціально-економічного розвитку; то в другому випадку, при управлінському підході - ці показники включені в перелік засобів досягнення кінцевого, цільового стану. Поточний стан національної економіки як аналітична інформація має значення в процесі позиціювання економіки щодо інших країн. Здійснення переходу від стратегічного планування розвитку економіки в цілому - до ролі державного сектору в реалізації обраної стратегії базується як на положеннях теорій економічної динаміки, що характеризують циклічність економічних процесів; еволюційної економіки, що враховує поряд із традиційними закономірностями властивість нелінійності розвитку економічних систем; так і передбачає використання загальної теорії систем у частині закономірностей формування і розвитку складних відкритих систем.Управлінський підхід до визначення частки і галузевої структури державного сектору економіки в процесі стратегічного цілепокладання може бути представлений у вигляді наступного алгоритму стратегічного цілепокладання національної економіки: прогноз основних тенденцій розвитку зовнішнього середовища (глобальної економіки); характеристика поточного стану національної економіки та її позиціювання в глобальному вимірі; визначення характеристик ідеальної моделі (рівня розвитку економіки) як орієнтира при стратегічному плануванні; визначення принципів і механізмів, що дозволяють трансформувати економіку країни з поточного стану у плановий.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ