Принципи та фактори артикуляції у виконанні на баяні - Автореферат

Національна музична академія України імені П. І.Робота виконана на кафедрі світової літратури та історії культури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Міністерства освіти та науки України. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Москаленко Віктор Григорович Національна музична академія України імені П. І. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Давидов Микола Андрійович Національна музична академія України імені П. І. Лисенка Міністерства культури і туризму України, доцент кафедри загального і спеціалізованого фортепіано Захист відбудеться “_29_” _червня_2010 р. о _14_годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній музичній академії України імені П. І. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної музичної академії України імені П. І.Асафєва, який, зокрема, стверджував, що музика соціально існує як «одухотворене», осмислене мовлення. Недостатня вивченість феномену артикуляції в музиці обумовлює актуальність дослідження цього явища і в галузі баянної творчості. В цьому контексті потреба вивчення даного питання визначається суттєвою академізацією баянного мистецтва протягом останніх десятиліть: загальним зростанням рівня професійної майстерності баяністів, значними успіхами в підготовці концертних виконавців та регулярними перемогами вітчизняних баяністів на міжнародних конкурсах, всесвітнім визнанням здобутків української академічної баянно-акордеонної школи, плідною науково-дослідною роботою. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри інструментально-виконавської підготовки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя і відповідає темі «Формування професійної готовності майбутніх вчителів музики в процесі інструментально-виконавської підготовки» на 2004-2010 роки (протокол № 8 від 31 березня 2004 р.). визначити специфіку понять «музична артикуляція», «артикуляційна модель», «музичне артикулювання», «артикуляційний результат», «комунікативна функція музичного артикулювання», «штрих»;У Розділі 1 «Про явище «музична артикуляція» дається огляд літератури, що присвячена артикуляції взагалі та феномену музичної артикуляції зокрема. У підрозділі 1.1 «Про визначення музичної артикуляції» розглядаються поняття музичної артикуляції, які по-різному трактується музикантами. Спорідненість музичної та словесної мов, музичного та вербального мовлення, музичних та вербально-мовленнєвих жанрів (поетичної декламації, ораторського мистецтва, риторики) - це далеко не повний перелік питань, звернення до яких стимулює розвиток музично-теоретичної думки в галузі музично-інструментального мовлення. Однак, незважаючи на очевидність функціонування артикуляції на найрізноманітніших рівнях системної організації музичної тканини, слід відмітити, що в музикознавстві артикуляція вперше стала предметом дослідження в обсязі цілісного музичного твору. Співставлення та узагальнення численних підходів до артикуляції з позицій «фізіологічного» та «акустичного» тлумачення надало можливість сформулювати визначення музичної артикуляції та штриха: - музична артикуляція - це художньо мотивована взаємодія розділення та обєднування елементів музичної тканини твору, що реалізується в звучанні музичного інструмента або голосу засобами виконавської техніки.Артикуляція в музиці - це найважливіший виражальний засіб, який слід розуміти не тільки як міру злиття або розчленованості звуків, але і в більш широкому сенсі - як «вимову». На основі сформованих як у мовознавстві, так і у музиці двох підходів до визначення артикуляції («фізіологічного» та «акустичного») у дисертації уточнено зміст понять «музична артикуляція» та «штрих»: - музична артикуляція - це художньо мотивована взаємодія розділення та обєднування елементів музичної тканини твору, що реалізується в звучанні музичного інструмента або голосу засобами виконавської техніки; якщо «музичне інтонування» відбиває процесуальність психологічного, емоційно-смислового розгортання звучання (тонусу, настрою і т. ін.), то під «музичним артикулюванням» маються на увазі слухомоторні дії виконавця, спрямовані на втілення та донесення музичної думки до слухача у процесі розділення та обєднування елементів музичної тканини засобами конкретного музичного інструмента; Підкреслюється, що впроваджене у дисертації поняття музично-артикуляційна модель включає, крім уявлень передбачуваної якості звучання і уявлення щодо характеру моторних дій виконавця на конкретному музичному інструменті; артикуляційний результат розглядається як підсумкова якість звучання, результат артикулювання.

Основний зміст роботи