Принципи історико-архітектурного формування фортифікаційних комплексів Волині - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектуриРобота виконана у Волинському національному університеті ім. Науковий керівник - доктор архітектури Лесик Олександр Володимирович, професор, завідувач кафедри образотворчого мистецтва Волинського національного університету ім. Офіційні опоненти: - доктор архітектури Проскуряков Віктор Іванович, професор, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету “Львівська політехніка” (м. Захист відбудеться “30 ”ж о в т н я 2008 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул.У багатій історико-архітектурній спадщині України одне з визначних місць належить памяткам оборонної архітектури - фортецям, замкам, оборонним храмам, міським укріпленням. Оборонне зодчество було найпрогресивнішим з погляду функціональності архітектури, єдності форми і конструкції. Водночас з чинниками утилітарності й доцільності значну роль відігравали й естетичні норми, завдяки чому памятки оборонного будівництва були і є повноцінними творами мистецтва архітектури. Необхідність відродження національної культури, реставрації памяток архітектури ще більш актуально постала після проголошення суверенітету України 1 грудня 1991 року. Наукову роботу з дослідження памяток архітектури України проводив Київський науково-дослідний інститут теорії історії архітектури і містобудування, Академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київський науково-дослідний інститут містобудівництва, інститути „Укрпроектреставрація”, „Укрзахідпроектреставрація”.У першому розділі «Стан і методика наукового дослідження, виникнення та розвиток фортифікаційних комплексів Волині» розглянуто природно-географічні характеристики території Волинської землі, проведено аналіз та систематизацію літературних і архівних джерел, узагальнено результати науково-дослідних робіт попередників і сучасників з питань формування та розвитку замків і фортець Волині; викладено використані методи для дослідження фортифікаційних комплексів; визначено територіальні межі досліджень, розглянуто історичні аспекти формування замків та фортець регіону. Аналіз літературних джерел про фортифікаційні комплекси Волині засвідчив, що найбільша кількість наукових праць, присвячені замкам у Дубно, Корці, Луцьку, Олиці, Острозі; монастирям-фортецям у Бердичеві, Зимно, Межирічі; найменша - замкам у Губкові, Ізяславі, Новомалині, Степані, Тайкурах. Методологічною основою для вивчення фортифікацій Волині автору слугували як загальнонаукові методи дослідження: теоретичні (аналіз, узагальнення) та емпіричні (спостереження, обстеження, опис), так і спеціальні архітектурні методи дослідження: порівняльно-типологічний, метод натурних досліджень (візуальне обстеження, фотофіксація, архітектурні обміри), архітектурно-композиційного та архітектурно-планувального аналізу. Проведені натурні дослідження фортифікаційних комплексів, які повністю або частково збережені в замках Луцька, Дубно, Острога, Корця, Новомалина, Клевані, Губкова, Ізяслава, Старокостянтинова, Олиці, монастирях-фортецях Зимно, Бердичева, Межиріча, Дермані дали можливість проаналізувати архітектурно-композиційні особливості як окремих споруд, так і всього комплексу. У другому розділі «Основні принципи формування замків, фортець Волині» викладено принципи розташування замків і фортифікаційних комплексів на теренах Волині, проаналізовано етапи розвитку та періоди будівництва фортифікаційних споруд регіону, виявлено композиційно-мистецькі характеристики і принципи архітектурно-планувальних вирішень, зафіксовано стан збереженості досліджуваних памяток архітектури.Аналіз джерельної бази за темою дослідження показує, що комплексного дослідження фортифікаційних споруд Волині не проводилось. Методологічною основою для вивчення фортифікаційних комплексів Волині слугують наступні методи дослідження: загальнонаукові - теоретичні (аналіз, узагальнення), емпіричні (спостереження, обстеження, опис), спеціальні архітектурні методи - порівняльно-типологічний, натурних досліджень (візуальне обстеження, фотофіксація, архітектурні обміри), метод архітектурно-композиційного та архітектурно-планувального аналізу. Проведено історико-мистецький аналіз фортифікаційних комплексів регіону, встановлено їх унікальну архітектурно-художню цінність, як невідємної складової частини обєктів культурної спадщини України. Проведено класифікацію замків, монастирів-фортець за статусом, функціями, формою плану, площею забудови, стильовими характеристиками, конструкціями архітектурно-будівельних матеріалів та рівнем інженерних досягнень. На основі виявлених історичних та суспільно-політичних обставин, вивченні архівних джерел та натурних досліджень, у результаті архітектурно-просторового аналізу запропоновано автором три основні етапи розвитку та будівництва фортифікаційних комплексів Волині.

Основний зміст роботи