Принципи розкриття злочинів - Автореферат

Академія адвокатури УкраїниРобота виконана на кафедрі криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Іщенко Андрій Володимирович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри криміналістики Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України Гончаренко Владлен Гнатович, Академія адвокатури України, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики кандидат юридичних наук, доцентПровідну роль у забезпеченні вказаного відведено завданням швидкого і повного розкриття злочинів (ст. Практика роботи правоохоронних органів за сучасних умов, як ніколи, потребує принципово нових підходів, зокрема стосовно правового врегулювання цієї сфери відносин, напрацювання критеріїв оцінки показників діяльності органів дізнання і слідчих, запровадження адекватних сучасному стану злочинності кримінально-процесуальних та криміналістичних засобів і прийомів збирання, дослідження та використання доказової інформації. Аналіз статистичних матеріалів щодо розкриття злочинів свідчить про існуючі недоліки та прорахунки в організації цієї діяльності. Актуальність обраної теми обумовлена також тим, що сучасна правоохоронна практика, вимоги Конституції України, положення програмних документів Президента України та Уряду щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із міжнародно-правовими стандартами забезпечення прав і свобод людини та громадянина потребують переосмислення та пошуку нових підходів щодо забезпечення ефективного розкриття злочинів. У процесі дослідження застосовувалися і такі методи: історичний - при дослідженні формування й основних етапів розвитку законодавства, еволюції поглядів учених на систему принципів розкриття злочинів; порівняльний - під час розгляду окремих видів діяльності та критеріїв оцінки аспектів співвідношення принципів із завданнями, процесом та результатом розкриття злочинів; системно-структурний - при визначенні місця і ролі принципів у діяльності з розкриття злочинів, “ієрархії” і “конкуренції” принципів стосовно один до одного; формально-логічний - при класифікації принципів розкриття злочинів; статистичний - при обробці інформації про стан розкриття злочинів; конкретно-соціологічний - при аналізі результатів анкетування слідчих, оперативних працівників, адвокатів, науково-педагогічних працівників; метод особистого спостереження - при виконанні професійних обовязків з розкриття злочинів.Розділ 1 “Зміст діяльності з розкриття злочинів” містить три підрозділи і присвячений дослідженню загальнотеоретичних питань стосовно поняття, сутності розкриття злочинів, а також структури відповідної діяльності. “Сутність та завдання розкриття злочинів” на основі комплексного опрацювання наукової літератури, стану законодавства та результатів вивчення правоохоронної практики оцінено підходи до розуміння сутності та завдань розкриття злочинів. У дисертації доведено, що розкриття злочину слід розглядати щонайменше у трьох аспектах: по-перше, як завдання кримінального судочинства; по-друге, як діяльність уповноважених державою субєктів і, по-третє, як кінцевий результат цієї діяльності. “Види і структура розкриття злочинів” дисертант дійшов висновку, що розкриття злочинів здійснюється у двох формах - оперативно-розшуковій і кримінально-процесуальній, зокрема на стадіях порушення кримінальної справи, досудового розслідування та судового розгляду. Проведено співставлення наукових категорій “розкриття”, “розслідування” та “доказування”, а також запропоновано обєктивні критерії, за якими злочин можна вважати розкритим (79 % опитаних нами оперативних працівників та 71 % слідчих повязують ефективність розкриття злочинів із потребою законодавчого врегулювання таких критеріїв).Діяльність з розкриття злочинів має низку особливостей обєктивного та субєктивного характеру, передусім: суспільно небезпечне діяння мало місце в минулому, тому його пізнання відбувається за матеріальними та ідеальними відображеннями (слідами) в умовах дефіциту інформації про подію злочину та винних осіб; складнощі безпосереднього сприйняття особою, яка розкриває злочин, деяких важливих обставин (механізму слідоутворення, первинного розташування обєктів і предметів, прикмет розшукуваних осіб, знарядь і засобів учинення злочину тощо); жорстка нормативна регламентація процедури обрання та використання технічних, тактичних і психологічних засобів та прийомів розкриття злочину (у кримінальному судочинстві застосовувати можна лише ті засоби, що прямо передбачені законом, у встановлених формах, у конкретних обставинах місця і часу); Підсумовуючи сучасні наукові погляди на поняття розкриття злочину, можна виокремити чотири загальні підходи: розкриття злочину - поняття оперативно-розшукове, повязане зі встановленням особи, яка вчинила злочин (ч.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ