Регулювання міжнародних стандартів щодо основних прав, свобод людини і громадянина. Світовий підхід до визначення прав, які випливають зі шлюбного стану і сімейних відносин. Проблема співвідношення міжнародно-правового і внутрішньодержавного регулювання.
Принципи міжнародного захисту прав людини 2015 План Вступ 1. Регулювання міжнародних стандартів щодо основних прав, свобод людини і громадянина 1.1 Поняття та сутність прав і свобод людини 1.2 Міжнародні стандарти в галузі прав людини 1.3 Ефективність міжнародних норм 2. Забезпечення захисту прав і свобод людини 2.1 Принципи захисту прав людини 2.2 Система засобів захисту прав людини 2.3 Забезпечення міжнародного захисту прав людини в Україні Висновок Список використаних джерел Вступ Тема даної роботи є доволі актуальною, адже захист прав людини - одна з одвічних проблем людства. її вирішували протягом тисячоліть, розглядаючи з позиції політики, права, етики, релігії, філософії. У процесі написання роботи використовувалися порівняльно- ретроспективний, формально-логічний, системний підхід, порівняльно-правовий методи, методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування та інші методи дослідження. Всесвітня історія, - писав Г. Гегель, - це прогрес у свідомості свободи, прогрес як у значенні пізнання обєктивної істини, так і зовнішнього обєктивування досягнутих ступенів пізнання свободи в державно-правових формах. Разом з тим в літературі не припиняються дискусії про юридичну природу і роль концепції прав людини в міжнародному праві. Тобто, дискримінація за цими ознаками не допускається Щодо міжнародних пільг та привілеїв, то не вважається дискримінацією і надається особливе заступництво вагітним та матерям-годувальницям (Конвенція про охорону материнства 1452 р ), біженцям (Конвенція про статус біженців 1951 р., дітям та підліткам (Конвенція про права дитини 1989 р.), жертвам тортур (Конвенція проти тортур 1984 р.), розумово-відсталим особам (Декларація ООН про права розумово-відсталих осіб 1971 р., інвалідам (Декларація ООН про права інвалідів 1975 р.), працюючим мігрантам (Європейська соціальна хартія 1961 р. та Конвенція про захист прав усіх працюючих мігрантів і членів їх сімей, прийнята ООН у 1990 р.) расовим та етнічним групам на тимчасовій основі, коли забезпечується їх фактична рівноправність (Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р.).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
