Принципи функціонально-планувальної організації приморських громадських центрів Бейрутської агломерації - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИРобота виконана у Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат архітектури, професор Кушніренко Марія Марківна, Київський національний університет будівництва і архітектури, кафедра містобудування Захист відбудеться 20.06.2001 о 15 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ - 37, Повітрофлотський проспект,31, ауд. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектуриЗначний містоформуючий потенціал приморських територій Лівану обумовлює високий рівень концентрації населення в приморській зоні, де щільність населення становить 750 чоловік на 1м2, що в 2,5 рази більше середньої щільності населення в країні; широкий розмах неорганізованого будівництва; безконтрольну урбанізацію узбережжя, що призвело до порушення екологічно збалансованого містобудівного освоєння ліванського берега; до додаткових навантажень на його природні ресурси, до формування Бейрутської агломерації. Висока ступінь концентрації населення та інтенсивність містобудівного освоєння приморських територій Бейрутської агломерації, призвели до деградації унікального природного берегового ландшафту, зникнення в приморській зоні зелених насаджень, вільних пляжів і зон масового відпочинку населення. Бейрут неодноразово був обєктом містобудівного проектування. аналіз проектів генеральних планів Бейрутської агломерації за 70 років, починаючи з 1920 р., свідчить, що в цих роботах приморські території не виділялись як самостійні унікальні обєкти проектування, не приділялось достатньої уваги формуванню функціонально-планувальній організації приморських громадських центрів. Таким чином, однієї з головних планувальних проблем, що виникли на сучасному етапі розвитку Бейрутської агломерації, є відтворення загублених і формування нових контактних елементів, що забезпечують взаємозвязок сельбищних територій з морським узбережжям. Методичні пропозиції і рекомендації по формуванню приморських громадських центрів можуть бути використані при коригуванні генерального плану Бейрута і Бейрутської агломерації, розробці концепції містобудівного розвитку її приморської зони, введенні загальних для приморської зони зонінгових правил забудови, а також для інших приморських агломерацій Чорноморського і Середземноморського басейнів (Одеської, Марсельської, Тріпольської та інш.).принцип функціональної цілісності, заснований на таких властивостях системи приморських громадських центрів, як взаємодоповнення і взаємозамінність, згідно з якими вся система приморських центрів і кожний її елемент прагне упорядити власну функціональну структуру; принцип територіальної безперервності, обумовлений тісною взаємодією приморських громадських центрів з транспортними комунікаціями, внаслідок чого формується безперервна зона концентрації приморських громадських центрів; принцип хвильового розвитку системи приморських центрів, який характеризує два взаємообумовлених напрямки формування елементів системи: відцентровий "від центра до периферії" і доцентровий "від периферії до центра". Розширення рекреаційних функцій в загальноагломераційному центрі, в сусідніх до нього центрах в Даурі і Спортивному місті буде супроводжуватися "передачею" периферійним центрам частини вибіркових і центральних функцій з урахуванням обовязкового збереження рекреаційних функцій. Розроблена принципова схема перспективної функціонально-планувальної організації системи приморських громадських центрів, яка будується на основі перетину традиційного лінійно-мерідіонального планувального і транспортного каркаса Бейрутської агломерації вздовж морського узбережжя перпендикулярними йому і морському берегу, глибинними планувальними осями різного функціонального призначення.Аналіз планувального регулювання розвитку приморських територій Лівану свідчить про певний розрив між законодавчими програмами і науково-технічними розробками стосовно узбережжя і проектуванням його основних структурно-територіальних елементів приморських агломерацій. Він повязаний з відсутністю проектних робіт по планувальній організації всього узбережжя в цілому і концептуальних науково-проектних пропозицій по формуванню єдиної планувальної структури Бейрутської агломерації. На основі аналізу містобудівного проектування Бейрута і існуючого стану Бейрутської агломерації сформульовані десять основних проблем перспективного розвитку Бейрутської агломерації. Головні з них полягають в дефіциті територіальних ресурсів для подальшого розвитку агломерації, обмеженої морським узбережжям і горами, інтенсивному містобудівному освоєнні приморської зони Бейрутської агломерації, що призвело до деградації природних елементів її середовища, відсутності взаємозвязку щільно забудованих районів агломерації з морським узбережжям.