Принципи функціонально-планувальної організації малих сільських поселень (на прикладі Північно-Східного регіону України) - Автореферат

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат архітектури, доцент Лях Василь Максимович, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, завідувач кафедри архітектури житлових і громадських будівель. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Клюшниченко Євген Єлисійович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри міського господарства; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за адресою: 36601, м.Полтава, Першотравневий проспект, 24.За роки незалежності України прийнято цілий ряд законів, державних програм та урядових постанов, які визначають пріоритети соціально-економічного розвитку села і спрямовані на його відродження. У законодавстві закріплене і положення про необхідність збереження і розвитку сільської поселенської мережі, складовими елементами якої є малі сільські поселення (до 200 жителів). малий сільський поселення демографічний Питаннями сільського розселення та функціонально-планувальної організації сільських поселень займаються в Україні інститути географії та економіки НАН України, Український державний науково-дослідний і проектний інститут цивільного сільського будівництва та ін. Наукові засади Національної програми відродження села та ресурсозберігаючі технології для фермерських господарств з різним екологічним станом), яка виконувалась у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка у співробітництві з Академією аграрних наук України, регіональною програмою розвитку соціальної сфери села у Полтавській області та держбюджетною нефінансованою темою кафедри архітектури житлових і громадських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка “Гуманізація житлового середовища”. Методика дослідження включає: вивчення законодавчих та нормативних актів, аналіз теоретичних і проектних робіт щодо розвитку сільської поселенської мережі та функціонально-планувальної організації малих сільських поселень; дослідження і порівняльний аналіз територіальної організації сільськогосподарського виробництва в Україні та за кордоном; натурне обстеження малих сільських поселень; графоаналітичний метод (при створенні моделі перспективної територіальної організації сільської поселенської мережі та виявленні основних схем трансформації планувальної структури малих сільських поселень); розробку експериментальних пропозицій щодо функціонально-планувальної організації малих сільських поселень різної спеціалізації.Виділені головні фактори, що обумовлювали місце і роль малих сільських поселень у сільській поселенській мережі: - регіональні природно - кліматичні та топографічні особливості; У третьому розділі на основі виявлених тенденцій розвитку місцевих систем розселення та територіальної організації сільського господарства запропонована концепція перспективної функціонально-територіальної організації сільської поселенської мережі, яка передбачає подальшу функціональну диференціацію сільських поселень, досліджений вплив сезонних факторів на функціонування сільських поселень, виявлені закономірності трансформації планувальної структури сільських поселень під впливом демографічно обумовленого скорочення їх населення і розроблена класифікація основних схем її трансформації. Для пояснення цього очевидного парадоксу пропонується розглянути цільову модель перспективної організації сільської поселенської мережі з виділенням двох мереж поселень - дисперсного (на основі малих сільських поселень людністю до 200 жителів, середня відстань між поселеннями 4 км) та концентрованого розселення (на основі сільських поселень людністю понад 500 жителів, середня відстань між поселеннями 7,5-8 км) . Передбачається функціональна диференціація цих двох типів поселень та зосередження у перспективі основної частини сільськогосподарського виробництва та інших територіально розосереджених видів діяльності саме в малих сільських поселеннях, та концентрація основної частини сільського населення та обєктів культурно-побутового обслуговування у поліфункціональних великих поселеннях. Запропоноване поняття „сукупної людності” сільських поселень, що враховує як постійне, так і тимчасове населення з поправкою на термін перебування його в кожному селіУ сучасних умовах основою вдосконалення сільського розселення України є максимальне збереження існуючої сільської поселенської мережі з використанням сільських поселень в постійному, сезонному чи епізодичному режимі як сільським, так і міським населенням. Ключову роль у цьому відіграють малі сільські поселення (людністю до 200 чол.). Дослідженням установлено, що постійне збільшення кількості малих сільських поселень супроводжується зростанням якісних відмінностей між ними і великими сільськими поселеннями (людністю понад 500 жителів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ