Принципи формування міських садів України - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ18.00.01 - теорія архітектури, реставрація памяток архітектури Науковий керівник : кандидат архітектури, доцент СЄДАК 0лександр Ігорович, Академія образотворчого мистецтва і архітектури. Захист відбудеться 27 квітня 2000р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Академії образотворчого мистецтва і архітектури (252053, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії образотворчого мистецтва і архітектури.Органічне поєднання давніх садових обєктів ландшафтної архітектури з сучасною структурою населених пунктів, потреба їхнього відновлення, й сучасного використання, а також проектування нових садово-паркових обєктів, з використанням історичного досвіду - питання надзвичайно актуальні і потребують відповідної наукової розробки. Міський сад, сквер, бульвар та інші елементи ”живої” структури міста вирішуються, як правило, за принципами міського саду, в основі яких-планувальна організація невеликих ландшафтних територій. Міським садом прийнято вважати незначний за площею (від 0,5 до 10-20 га) природний ландшафт, побудований за законами композиції та пристосований для відпочинку міського населення. Таким чином, у структурі обєктів садово-паркового будівництва провідну роль відіграють ландшафтні території другої за площею категорії - ”міські сади”, розміри яких умовно обмежені кордоном до 20 га. Інвентаризація парків-памяток архітектури, що відбувалася в 1978-1985 роках, не відобразила повної композиційно-планувальної картини стану міських садів, в тому числі Шевченківського та Царського садів у Києві, приморських садів в Одесі, міського саду в історичній зоні Чернігова та багато інших.Міський сад розглядається як частина цілісної містобудівної системи, компоненти якої тісно повязані між собою і є складним взаємозалежним механізмом. Існуюча теорія і практика засвідчують, що функціональні характеристики міських садів відносно розміщення їх у плані міста далеко не рівнозначні. Для вирішення поставлених у дисертації завдань міський сад розглядається як архітектурно-планувальний комплекс, що загалом характеризується двома такими основними чинниками, як: 1. На підставі загального аналізу характеру формування садових композицій від стародавнього світу до XIX століття автор пропонує функціональну типологію історичних садів, визначає головні композиційні особливості міського саду в різні історичні періоди, а також структуру і схеми міських садів. У результаті системного аналізу генеральних планів міських садів центрального регіону України, натурних обстежень у рамках теми дослідження встановлено, що існуюча планувальна організація хибує на: ? відсутність чіткого функціонального зонування території та раціональних звязків між існуючими зонами міського саду;Дослідницька робота базується на вивченні різних режимів формування та організації малих ландшафтних територій міста з урахуванням загальної міської композиції. Це дало підстави сформувати пропозиції щодо використання різних за природними якостями ділянок міста для організації міських садів, а також висловити рекомендації щодо підготовки необхідної передпроектної документації, яка б давала повну характеристику стану проектувального та відновлювального обєкта. В третьому розділі на підставі здійсненого наукового аналізу: - виявлено й акцентовано окреслено перспективні принципи формування міських садів та прийоми формування ситуаційної композиції; Дослідженням встановлено, що найбільш раціональною структурою рекреації середніх та великих міст (з населенням від 100 до 500 тис. жителів і більше) центрального регіону України є невелика за площею територія, яка відповідає вимогам міського саду і являє собою добру основу для організації природного оточення в районах та мікрорайонах міста. Узагальнення досвіду історичного та сучасного формування міських садів дозволило визначити особливості (принципи) композиційного формування подібних обєктів.В основу проведених розробок покладено концепцію організації міського саду як єдиного архітектурно-планувального організму, принципи ефективної архітектурно-планувальної організації нових типів міського саду. Виявлено структурні засади досліджуваних обєктів та розкрито внутрішні взаємозвязки на різних етапах їх розвитку, намічено шляхи подальшого розширення і вдосконалення архітектури міського саду. Визначено особливості сучасного стану архітектурно-планувальної організації міських садів на підставі загальних принципів формування та історичних особливостей в їх організації. В основу проведених розробок покладено концепцію організації міського саду як єдиного архітектурно-планувального організму. Вивчення соціально-просторового середовища міста дозволяє зробити висновок про історичну схожість і взаємозвязок двох полярних поселенських структур - урбанізованої і рекреаційної, у них природний каркас стає стрижневим компонентом міської рекреації, а пішохідні маршрути характеризують їх як композиційну основу міських садів.

Короткий зміст роботи