Принципи формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772-1939 рр. в Галичині - Автореферат

Національний університет „Львівська політехніка”Захист відбудеться “11” листопада 2005р. о 10 ?? годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.052.11 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул.. Зібраний в процесі 112 наукових експедицій обширний емпіричний матеріал репрезентує архітектуру житла 68 німецьких колоній на рівні детальних архітектурних обмірів житлових і господарських будівель, шаблонів деталей, фотофіксації, зарисовок, зондажів, інтервювання мешканців і старожилів. Натурні дослідження доповнено результатами архівних і бібліографічних пошуків, що дозволило створити цілісну картину еволюції житла німецьких колоністів, впродовж 180 років колонізації Галичини. Виявлено соціально-економічні та архітектурно - будівельні чинники формування і функціонування садиб колоністів, встановлено принципи і закономірності обємно-планувальної організації та особливості конструктивних рішень житлових і господарських будівель, в залежності від періоду будівництва, містобудівельної ситуації, соціальних факторів, місцевих природних умов і будівельної бази. Проведене дослідження є на сьогодні найповнішим документальним банком інформації про житло німецьких колоністів в Галичині і може бути використано для проведення реставраційних робіт, відтворення окремих споруд чи фрагментів цілих поселень у випадках створення архітектурного заповідника, а також служить основою обґрунтування на присвоєння окремим обєктам статусу памяток архітектури.Збереження історико-культурних памяток як одне з важливих завдань суспільства, не завжди виконувалось, про що свідчить величезна кількість зруйнованих памяток архітектури як українського народу, так і памяток інших народів, що проживали на території Галичини, і в тому числі - самобутніх творінь німецьких колоністів за часів Австро-Угорської імперії. Поява поселень німецьких колоністів в сільській місцевості Галичини повязана з першим поділом Речі Посполитої (в 1772 р.), внаслідок якого Галичина ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. Німецькі колонії як самостійне культурне явище в Галичині, припинили своє існування на початку 1940 року, коли, згідно угоди Молотова - Рібентропа, всі колоністи в примусовому порядку були переселені на захоплені Німеччиною західні території Польщі. Німецькі переселенці принесли з собою свою культуру, передові методи ведення сільського господарства, свою архітектуру: сакральні споруди, школи, житло, яке особливо контрастувало з тогочасним сільським житлом українців в Галичині. В ході дослідження проведено 112 наукових експедицій, в ході яких обстежено 68 колоній, виконано архітектурні обміри 59 обєктів (житлових будинків, господарських будівель і споруд в німецьких колоніях).Колонізація була важливою складовою державної політики, реформування сільського господарства ініціювалась та стимулювалась державою і мала на меті подати словянській провінції приклад в сфері агрокультури та будівництва. “Соціально-економічні і нормативно-проектні чинники формування і функціонування домогосподарств колоністів” послідовно розглянуто комплекс факторів, під впливом яких формувалась садиба і житло колоністів. Найбільш вагомим фактором була активна державна політика, яка передбачала: пряме фінансування колонізації (проектних робіт, розпланування колоній, будівництво житлових і господарських будівель для перших колоністів, витрат на їх переселення і безоплатне надання в користування досить великих земельних наділів (від 7,6 до 15га) для кожного домогосподарства); гнучку систему пільг; стимулююче оподаткування; спеціальні юридичні умови успадкування домогосподарств, які забезпечували їх неподільність і ефективність; відсутність панщини і дозвіл використовувати найману працю; дієвий контроль за ефективністю господарювання; раціональне планування колоній, яке сповідувало принципи компактності, щільності домогосподарств. Серед інших факторів суттєвими були: демографічний - багатодітність в сімях колоністів; регіонально-економічний - сприятливі природно-геологічні і кліматичні умови, місцева база будівельних матеріалів, відсутність високофахових німецьких будівельних цехів, артілей; етно-соціальний (культурологічний)-звязки колоністів з історичною батьківщиною, що забезпечувало їх інформацією про новини в сфері ведення господарства та будівництва і наявність українських поселень поруч з німецькими колоніями, що сприяло корисному обміну досвідом; спеціальні державні норми про поселення, які рекомендували: 1-закладати колонії в центрі загальної території громади; 2 - не на родючих землях; 3 - в місцевостях з низьким рівнем ґрунтових вод, з метою влаштування під будинками підвалів; 4 - закладати лінійну планувальну структуру для поселень, які мали до 50 дворів (таких було 90%); проектні норми регламентували також параметри вулиць, ширину ділянок (від 19 до 35м), відстані між будинками (мін.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ