Принципи формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772-1939 рр. в Галичині - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектуриКондратюка, Ніколаєнко Володимир Анатолієвич кандидат архітектури, доцент, завідувач кафедри “Реконструкції, реставрації архітектурних обєктів” Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури Черкасова Катерина Тимофіївна Провідна установа - Національний університет будівництва і архітектури м. Захист відбудеться “11” листопада 2005р. о 10 ?? годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.052.11 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул.. Зібраний в процесі 112 наукових експедицій обширний емпіричний матеріал репрезентує архітектуру житла 68 німецьких колоній на рівні детальних архітектурних обмірів житлових і господарських будівель, шаблонів деталей, фотофіксації, зарисовок, зондажів, інтервювання мешканців і старожилів. Виявлено соціально-економічні та архітектурно - будівельні чинники формування і функціонування садиб колоністів, встановлено принципи і закономірності обємно-планувальної організації та особливості конструктивних рішень житлових і господарських будівель, в залежності від періоду будівництва, містобудівельної ситуації, соціальних факторів, місцевих природних умов і будівельної бази. Проведене дослідження є на сьогодні найповнішим документальним банком інформації про житло німецьких колоністів в Галичині і може бути використано для проведення реставраційних робіт, відтворення окремих споруд чи фрагментів цілих поселень у випадках створення архітектурного заповідника, а також служить основою обґрунтування на присвоєння окремим обєктам статусу памяток архітектури.Збереження історико-культурних памяток як одне з важливих завдань суспільства, не завжди виконувалось, про що свідчить величезна кількість зруйнованих памяток архітектури як українського народу, так і памяток інших народів, що проживали на території Галичини, і в тому числі - самобутніх творінь німецьких колоністів за часів Австро-Угорської імперії. Поява поселень німецьких колоністів в сільській місцевості Галичини повязана з першим поділом Речі Посполитої (в 1772 р.), внаслідок якого Галичина ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. Німецькі колонії як самостійне культурне явище в Галичині, припинили своє існування на початку 1940 року, коли, згідно угоди Молотова - Рібентропа, всі колоністи в примусовому порядку були переселені на захоплені Німеччиною західні території Польщі. Німецькі переселенці принесли з собою свою культуру, передові методи ведення сільського господарства, свою архітектуру: сакральні споруди, школи, житло, яке особливо контрастувало з тогочасним сільським житлом українців в Галичині. В ході дослідження проведено 112 наукових експедицій, в ході яких обстежено 68 колоній, виконано архітектурні обміри 59 обєктів (житлових будинків, господарських будівель і споруд в німецьких колоніях).Колонізація була важливою складовою державної політики, реформування сільського господарства ініціювалась та стимулювалась державою і мала на меті подати словянській провінції приклад в сфері агрокультури та будівництва. “Соціально-економічні і нормативно-проектні чинники формування і функціонування домогосподарств колоністів” послідовно розглянуто комплекс факторів, під впливом яких формувалась садиба і житло колоністів. Найбільш вагомим фактором була активна державна політика, яка передбачала: пряме фінансування колонізації (проектних робіт, розпланування колоній, будівництво житлових і господарських будівель для перших колоністів, витрат на їх переселення і безоплатне надання в користування досить великих земельних наділів (від 7,6 до 15га) для кожного домогосподарства); гнучку систему пільг; стимулююче оподаткування; спеціальні юридичні умови успадкування домогосподарств, які забезпечували їх неподільність і ефективність; відсутність панщини і дозвіл використовувати найману працю; дієвий контроль за ефективністю господарювання; раціональне планування колоній, яке сповідувало принципи компактності, щільності домогосподарств. Серед інших факторів суттєвими були: демографічний - багатодітність в сімях колоністів; регіонально-економічний - сприятливі природно-геологічні і кліматичні умови, місцева база будівельних матеріалів, відсутність високофахових німецьких будівельних цехів, артілей; етно-соціальний (культурологічний)-звязки колоністів з історичною батьківщиною, що забезпечувало їх інформацією про новини в сфері ведення господарства та будівництва і наявність українських поселень поруч з німецькими колоніями, що сприяло корисному обміну досвідом; спеціальні державні норми про поселення, які рекомендували: 1-закладати колонії в центрі загальної території громади; 2 - не на родючих землях; 3 - в місцевостях з низьким рівнем ґрунтових вод, з метою влаштування під будинками підвалів; 4 - закладати лінійну планувальну структуру для поселень, які мали до 50 дворів (таких було 90%); проектні норми регламентували також параметри вулиць, ширину ділянок (від 19 до 35м), відстані між будинками (мін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ