Принципи ефективного застосування сучасних методів діагностики пошкоджень постраждалих з політравмою - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Принципи ефективного застосування учасних методів діагностики пошкоджень постраждалих з політравмоюРобота виконана в Українському науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гурєв Сергій Омелянович, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, заступник директора з наукової роботи. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Івченко Валерій Костянтинович, Луганський Державний медичний університет МОЗ України, ректор, завідувач кафедри травматології та ортопедії. доктор медичних наук, професор Бурянов Олександр Анатолійович, Національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться 15 травня 2010 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 при Донецькому науково-дослідному інституті травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім.Дисертаційна робота виконана на базі відділення політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за планом НДР Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України і є частиною НДР 0107U004769 "Вивчити особливості патогенезу травматичної хвороби у постраждалих з полісистемними та поліорганними пошкодженнями в медико-географічних умовах України та розробити на цій підставі методологію формування стандартів лікування". Мета дослідження - підвищити ефективність діагностичних заходів у постраждалих з полісистемними пошкодженнями шляхом протокольної уніфікації діагностичних заходів з урахуванням мінімізації ризиків клінічної неефективності та небезпеки діагностичних заходів в процесі надання екстреної медичної допомоги. Дослідження було проведене в обсязі 520 постраждалих, котрі були сформовані в якості контрольованої рандомізованої групи методикою випадкових чисел з масиву 7778 постраждалих, що перебували на лікуванні у центрі політравми Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Розроблена і впроваджена у практику протокольна схема, яка дозволяє значно оптимізувати процес діагностики у постраждалих з політравмою за рахунок підвищення рівня ефективності та адекватності клініко-організаційних рішень стосовно вибору методів діагностики, часу та місця застосування сучасних медичних технологій. Логічний аналіз даних впливу причинних факторів, що ускладнюють ефективну та адекватну діагностику пошкоджень дозволив визначити такі клініко-організаційні принципи реалізації діагностичних заходів: застосування обєктивних методів діагностики в адекватному обємі; визначення адекватних та ефективних діагностичних заходів; одночасне проведення діагностичних заходів та заходів забезпечення та підтримки життя, що визначає необхідність територіального поєднання діагностичного та лікувального процесу.Клініко-епідеміологічна та клініко-нозологічна характеристики пошкоджень, котрі потребують виявлення та оцінювання у постраждалих з політравмою виникають внаслідок високоенергетичної травми у осіб працездатного віку, як результат їх активної життєдіяльності, що в свою чергу викликаю важкі та множинні пошкодження (двох анатомо-функціональних областей виявлено в 25,77%, трьох - 38,08%, чотирьох - 26,15, пяти - 9,23%, шести - 0,77%). Діагностика пошкоджень у постраждалих з полісистемною травмою є інтегральним процесом, обумовлює певні особливості, зокрема обєктивне обмеження застосування клінічних методик та необхідність розширеного застосування обєктивних методів діагностики, забезпечення реалізації діагностичних заходів в достатньому обсязі, на високому рівні, у вкрай обмежений термін, в органічному поєднанні з проведенням лікувальних заходів, які направлені на збереження життя. Найбільше значення мають фактори: відсутність засобів (90,5%), відсутність приміщень (85,5%), відсутність кваліфікованого медичного персоналу (75,5%), нераціональне розміщення діагностичних приладів (60,0%), обмежений за часом режим роботи діагностичних засобів медичного призначення (39,5%), непідготовленість медичного персоналу для проведення діагностичного дослідження (35,3%), непідготовленість лікарів до адекватної оцінки результатів дослідження (34,7%), нераціональне призначення досліджень (26,4%), неадекватний вибір засобів медичного призначення для проведення дослідження (14,8%).