Регулювання міжнародної торгівлі в рамках Світової Організації Торгівлі, інституціональні засади її функціонування. Реалізація принципу торгівлі без дискримінації. Принципи сприяння розвитку і економічним реформам, справедливої конкуренції у діяльності.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУСвітова Організація Торгівлі (COT), яка є правонаступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), заснованої у 1947 році, розпочала свою діяльність 1 січня 1995 року. Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним з найважливіших є принцип недискримінації.COT є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та повязаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок наоснові правил, закладених у її правових нормах. При цьому пріоритетною функцією фактично є імплементація угод і домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що їх можна вважати є самостійними правилами СОТ, які містяться в Додатках до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі (див. рис. Повноваження Міністерської Конференції (Ministerial Conference) як найвищого органу COT можна охарактеризувати таким чином: - прийняття рішень щодо всіх питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами; Згідно з Марракеською угодою про заснування Світової організації торгівлі на Генеральну Раду покладено виконання таких функцій: - Конференції Міністрів у проміжках між її засіданнями; У структурі COT засновані такі Ради з основних сфер торгівлі: Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами та Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (яка надалі іменується Радою ТРІПС), які функціонують під загальним керівництвом Генеральної Ради.У Генеральній угоді з тарифів і торгівлі режиму найбільшого сприяння присвячена Стаття І - Загальний режим найбільшого сприяння «щодо мит і митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи експорт, або у звязку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил та формальностей у звязку з імпортом й експортом, будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що домовляється, відносно будь-якого товару, що походить з будь-якої іншої країни чи призначений для будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території всіх інших сторін». У Генеральній угоді з торгівлі послугами режим найбільшого сприяння трактується ось яким чином (стаття II - Режим найбільшого сприяння): «щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожен член повинен надати негайно та безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого Члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни». Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності трактує режим найбільшого сприяння в Статті 4 - Режим нації, яка користується найбільшими перевагами: «будь-яка перевага, сприяння, пільга чи імунітет, що надається Членом - підданим будь-якої іншої країни, повинні бути негайно та безумовно надані підданим всіх інших Членів». ГАТС, стаття XVII - Національний режим: «у секторах, які входять до національного Розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожен Член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого Члена щодо всіх заходів, які стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг». ТРІПС, Стаття 3 - Національний режим: «кожен Член повинен надати підданим інших Членів режим не менш сприятливий, аніж той, який він надає своїм підданим щодо охорони інтелектуальної власності, за винятками, які вже передбачені, відповідно, у Паризькій конвенції (1967), Бернській конвенції (1971), Римській конвенції або в Договорі з інтелектуальної власності стосовно інтегральних мікросхем.Світова організація торгівлі, яка утворилася в ході подальшого розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), об‘єднує нині 149 країн світу, на частку яких припадає близько 95% світової торгівлі, та визначає основні рамкові умови ведення торговельних операцій на світових ринках.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы