Принципи архітектурно-типологічного вдосконалення шкільних будівель з урахуванням енергозаощаджування - Автореферат

Національний університет „Львівська політехніка” Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектуриРоботу виконано у Національному університеті „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України Науковий керівник доктор архітектури, професор, декан ІАРХ, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету „Львівська політехніка” Проскуряков Віктор Іванович Захист відбудеться “5 ”жовтня 2007 р. о 13 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті „Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул.Реформування вітчизняної освіти передбачає розроблення нових типів шкіл; перегляд їхньої технологічної організації; зміну номенклатури і планувальних параметрів шкільних приміщень. З цим напряму повязані енерговитрати в тій чи іншій шкільній будівлі А вирішення питань раціонального використання енергетичних ресурсів за умов значного підвищення тарифів на енергоносії (на теплову енергію від 46 до 102 грн./Ккал за попередній рік) та їхнього подальшого зростання, набули загальнодержавного значення. Тобто проектування, будівництво, реконструкція й експлуатація будівель навчальних закладів повинні передбачати впровадження енергозаощаджувальних заходів. Дослідження відповідає: науковому напрямку кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету „Львівська політехніка” - „Типологія архітектури і архітектурного середовища”; кафедри архітектурних конструкцій Національного університету „Львівська політехніка” - „Дослідження конструкцій будівель і споруд, кліматичних навантажень і впливів, питань архітектурно-будівельної фізики й аеродинаміки, а також дослідження і розроблення енергозаощаджування в будівлях і регламентів для покращання комфортних умов архітектурного середовища”; відповідає затвердженій на сесії Львівської обласної ради 3.03.2006 р. Застосування спеціальних методів полягало у здійсненні інструментальних досліджень в 24 школах, експериментальних, лабораторних та розрахункових роботах; розрахунку та порівняльній оцінці енергоефективності архітектурних заходів для 8 існуючих шкіл із застосуванням методу математичного моделювання; у виконанні 107 енергетичних аудитів будівель різного призначення для визначення енергоекономічної доцільності застосування заходів енергозаощаджування.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, охарактеризовано стан вивченості проблеми, визначено звязок з науковими програмами, сформульовано мету і визначено завдання дослідження, викладені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, подано апробацію і впровадження результатів роботи.Оглядом наукових праць з проблем архітектури шкільних будівель виявлено відсутність досліджень у напряму їх вдосконалення з урахуванням енергозаощаджування. У першому розділі аналізується позитивний вітчизняний та прогресивний зарубіжний досвід проектування і будівництва шкільних будівель з позицій енергозаощаджування та основні фактори, що впливають на їхню архітектурно-типологічну організацію в сучасній Україні. Для визначення перспектив і масштабів застосування архітектурного енергозаощаджування проведено аналіз та ранжування факторів впливу на формування архітектури шкіл, серед яких: реформування шкільної освіти, демографічні процеси, енергетичні, екологічні та економічні фактори, кліматичні й мікрокліматичні дані. З погляду на нинішню кризову енергетичну ситуацію в Україні підкреслено, що шляхи виходу з неї полягають не стільки у напрямку пошуків енергетичних джерел, а швидше у резервах енергозбереження, зокрема енергозаощаджування як головного потужного внутрішнього резерву країни. Зясовані причини зростання обємів будівництва шкіл та масштаби застосування енергоефективних рішень: позитивний розвиток демографічних процесів, що прогнозує за 4-7 років значне збільшення дітей шкільного віку; реформування освіти, що вимагає розроблення нових типів шкіл та збільшує термін навчання; необхідність переходу на навчання в одну зміну потребуватиме збільшення існуючої кількості шкіл на 12 %; зростання попиту на національні школи; вирішення проблеми переповнення шкіл в окремих районах міст.Перелік архітектурних енергозаощаджувальних заходів формувався шляхом оцінювання основних чинників за їх впливом на теплоспоживання будівель шкіл та величину тепловтрат. Зміни шкільної архітектурі, повязані із реформуванням вітчизняної освіти, розділені автором на три групи за рівнем впливу на енергетичний стан будівлі та її окремих частин: І - повязані із диференціацією кубатур обігрівання; ІІ - визначають різноманітність вимог до параметрів внутрішнього мікроклімату приміщень; ІІІ - впливають на величини і співвідношення тепловтрат будівлі. Статистичний аналіз результатів опитування проведеного у 114 школах (І-ІІІ температурної зони, респондентами стали 167 вчителів, серед них директори і завучі шкіл, та 123 батьків учнів) визначив потереби й побажання щодо архітектурного удосконалення шкільних будівель і їх ділянок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ