Принципи архітектурно-планувальної організації об"єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів - Автореферат

Принципи архітектурно-планувальної організації обєктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталівРобота виконана в Українському зональному науково-дослідному і проектному інституті по цивільному будівництву (ВАТ "КИЇВЗНДІЕП") Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України Ковальський Леонід Миколайович, Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву (ВАТ "КИЇВЗНДІЕП"), заступник директора, керівник наукового центру Єксарьов Володимир Анатолійович, Науково-виробничий центр "Екобуд" інженерної академії України (Одеське відділення), архітектор Захист відбудеться 5 травня 2006 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.085.02 в Одеській державній академії будівництва і архітектури за адресою: 65029, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м.Збільшується навантаження на існуючі обєкти громадського обслуговування, які часто не відповідають запитам жителів та сучасним вимогам до комплексного формування системи обслуговування. В архітектурі це викликало появу нових типів будівель обєктів обслуговування, що мають певні планувальні та обємно-просторові особливості. В сучасній багатоповерховій забудові майже втратив своє значення такий важливий елемент житлового середовища як двір (замкнений громадський простір для відпочинку та спілкування), за стан якого мешканці відчувають себе відповідальними, оскільки вважають його "своїм". Планування та забудова міст та селищ" мережа обєктів обслуговування повинна формуватися за ступінчатою системою, головні принципи якої були розроблені в 60-х роках ХХ століття відповідно до ідеї рівності громадян між собою. Протиріччя між теорією та практикою будівництва та експлуатації закладів обслуговування ставлять перед архітектурною наукою наступні проблеми: - диференційований підхід до формування мережі обслуговування, відповідно до різних запитів населення;За житловий квартал (мікрорайон) у роботі приймається структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею 20-50 га з повним комплексом закладів, установ та підприємств обслуговування місцевого значення і до 20 га з неповним комплексом. Визначено, що значний вплив на формування міської житлової та громадської забудови в нашій країні спричинила концепція ступінчатої системи обслуговування, розроблена у 1960-ті роки. Теоретично первинним елементом у ступінчатій системі вважалася житлова група на 1000-1500 мешканців з одного або декількох житлових будинків. На практиці житлові групи з обслуговуванням на 1000-1500 мешканців, як перший рівень ступінчатої системи, не набули розповсюдження. На рівні житлових районів у формуванні мережі обєктів громадського обслуговування виділяються такі напрямки: - територіальне розділення функцій житла та обслуговування;Наявність у забудові закладів обслуговування трьох перерахованих груп дозволяє найбільш повно задовольнити запити населення. Індивідуальність образу досягається через відображення в архітектурних рішеннях обєктів обслуговування культурних традицій регіону будівництва, застосування прогресивних архітектурно-конструктивних систем, які дозволяють вільно формувати план та фасад будівлі, забезпечують організацію різноманітних обємно-планувальних та конструктивних вирішень. Запропонована методика організації системи громадського обслуговування в умовах реконструкції: - визначення містобудівних характеристик території, на якій буде проводитись реконструкція; встановлення обовязкового переліку закладів та підприємств обслуговування (соціального мінімуму послуг) згідно з діючими нормативами та доповнення його додатковими обєктами, виходячи з реального попиту на той чи інший вид послуг; Наведена методика дає можливість врахувати коливання попиту на послуги в кожному конкретному місці і скоригувати обовязковий нормативний перелік обєктів обслуговування відповідно до реальних потреб жителів.Аналіз теоретичних досліджень дозволив визначити, що у ХХ сторіччі архітектура закладів та підприємств обслуговування в Україні формувалася під впливом ідеї рівності громадян між собою та переваги інтересів суспільства над потребами особистості, на основі якої пропонувався єдиний усереднений рівень обслуговування для всіх. Установлено, що в новому будівництві набуває розвитку закрита форма громадського обслуговування на основі обєднання власників житла в товариства в межах єдиного комплексу нерухомого майна (кондомініум), що включає до себе земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок. Кондомініум дозволяє мешканцям спільно регулювати склад та кількість обслуговуючих приміщень, упорядковувати територію у відповідності зі своїми потребами.

Основний зміст дисертації