Принципи архітектурно-ландшафтної організації історичних міст України (на прикладі міста Умань) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектуриРобота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України. Ксеневич Михайло Яковлєвич, доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Київського національного університету будівництва і архітектури Захист відбудеться ”5” червня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м.Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31, аудиторія 466. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м.Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31.На сьогодні склалися різні типи історичних міст, що мають специфічні функціонально-планувальні структури, а також стан, складові, характер, напрями і етапи їх розвитку. Упродовж багатьох років розвиток історичних міст України здійснювався за умов жорсткої директивно-планової містобудівної політики. В процесі планування та управління їхньою життєдіяльністю постала потреба вдосконалення наукових засад, у першу чергу принципів організації та умов формування і розвитку історичних міст України, особливо їх архітектурно-ландшафтної складової. На розвиток вітчизняної містобудівної науки суттєво вплинули документи, які були прийняті на міжнародних симпозіумах, конгресах і конференціях, де було визначено, що старовинні міста становлять особливий вид культурно-історичних памяток і потребують охорони та регламентованого розвитку (Венеція, Міжнародна хартія з консервації і реставрації памяток і визначних місць, 1964р.; Найробі, Генеральна конференція ЮНЕСКО, 1976р.; Вашингтон, Міжнародна хартія з охорони історичних міст, ICOMOS, 1987 р. та ін.). Разом з тим стан вивчення розвитку історичних міст, зокрема архітектурно-ландшафтної організації міського середовища (специфіки умов розвитку, розташування і забудови комплексів і ансамблів та увязки їх із природним ландшафтом, історично значимою забудовою та ін.) потребують суттєвих доопрацювань.Значний внесок у теорію і практику формування архітектурно-ландшафтного середовища історичних міст України належить українській школі містобудівників, серед них провідне місце займають дослідження Науково-дослідного інституту теорії, історії і архітектури та містобудування, результатом яких було складання державного списку історичних міст та містечок України. Таким чином, саме в контексті наукових досліджень та практичних робіт стає можливим дослідити актуальні проблеми і задачі архітектурно-ландшафтної організації та сталого розвитку історичних міст. Слід зазначити, що в практиці проектування при розробці генеральних планів історичних міст необґрунтовано використовувались прийоми і рішення, властиві значним, не історичним містам, спостерігалась тенденція суттєвого завищення можливих темпів і масштабів їх зростання. У дослідженні акцентовано увагу на важливості детального аналізу архітектурно-ландшафтної організації історичних міст, етапів їх обємно-просторового розвитку, що дає підстави для прийняття більш зважених та обґрунтованих рішень з урахуванням природних, соціальних і культурних факторів. Аналіз організації і розвитку функціонально-планувальної структури та відповідно розробка пропозицій щодо вдосконалення їх архітектурно-ландшафтної організації та сталого розвитку дозволив внести зміни в традиційне уявлення про районування і структурування, організацію й розвиток міських територій історичних міст.Результати всебічного аналізу наукових досліджень та практики проектування свідчать, що, незважаючи на їх кількість, вони потребують удосконалення наукових засад і визначення принципів архітектурно-ландшафтної організації в умовах сталого розвитку історичних міст. Особливу значущість ці засади набувають у новій соціально-економічній ситуації в Україні - в умовах активізації суспільства, підвищення ролі органів місцевого самоврядування, активізації інвестиційної діяльності, змін у землекористуванні, виходу на перший план екологічних, культурологічних завдань сталого розвитку. Виявлено основні тенденції ландшафтно-архітектурної організації в умовах розвитку історичних міст України, які визначають їх характер, спрямованість та послідовність формування сталого розвитку. Встановлено, що проектні пропозиції розвитку історичних міст за існуючою методикою не відповідають їх специфічним та реальним містобудівним процесам і вимогам, що визріли на сучасному етапі розвитку України. Аналіз практики дослідження, проектування та реалізації архітектурно-ландшафтних рішень в умовах сталого розвитку історичних міст України дозволив виявити чотири групи факторів: господарсько-економічні, соціально-демографічні, природно-екологічні та архітектурно-містобудівні, що потребують доповнення історико-культурними та природно-ландшафтними факторами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ