Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист - Курсовая работа

Тема: ПРИНЦИП ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДОЗРЮВАНОМУ,ОБВИНУВАЧЕНОМУ, ПІДСУДНОМУ ПРАВА НА ЗАХИСТ Зміст Вступ Розділ 1. Професійний захист як гарантія забезпечення прав і законних інтересів особи в кримінальному судочинстві 1.1 Право обвинуваченого на захист 1.2 Процесуальні права і обов`язки обвинуваченого (підсудного) Розділ 2. Зміст та правовий механізм забезпечення та реалізації права обвинуваченого на захист 2.1 Зміст права обвинуваченого на захист 2.2 Аналіз механізму забезпечення та реалізації права обвинуваченого на захист Розділ 3. Правова держава не може бути реалізована поза принципом звязаності правами і свободами людини і громадянина, що пронизує всю її політико-правову надбудову. Проблема гармонізації суспільних і особистих інтересів має особливе значення у сфері кримінального процесу, оскільки владним повноваженням органів, що здійснюють судочинство у справі, зумовленим необхідністю вирішення ними завдань боротьби зі злочинністю, повинні кореспондувати ефективні правові та інституційні механізми захисту учасників процесу від незаконного вторгнення в їх особисте життя, обмеження свободи і особистої недоторканності, застосування процесуального примусу. У звязку з цим безумовно обґрунтованим є науковий і практичний інтерес до дослідження всього комплексу питань інституту захисту в кримінальному процесі для поглиблення знань у даній галузі процесуальної науки, вдосконалення кримінально-процесуального закону, законодавства про адвокатуру, стабільності слідчої і судової практики, а найголовніше - для створення дійового механізму захисту прав громадян, що залучаються в орбіту кримінального судочинства. Особливої актуальності дана проблема набуває в умовах здійснення в Україні судово-правової реформи, основним завданням якої є створення сильної і незалежної судової влади, підняття на якісно новий рівень забезпечення гарантованих Конституцією України прав, зокрема права на судовий захист (ст. 55), оскільки рівень правосуддя в державі багато в чому визначає рівень захисту прав і свобод громадян у цілому. Конвенція про захист прав і основних свобод людини проголошує право обвинуваченого мати достатні можливості для підготовки свого захисту, що його він може здійснювати особисто або через посередництво обраного ним самим захисника, або мати призначеного йому захисника безоплатно. Тільки за умов гарантування прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, і, насамперед обвинуваченого, до якого можуть бути застосовані всі види процесуального примусу, в тому числі найбільш суворі, такі як затримання, арешт та інші, можливе ефективне виконання завдань кримінального судочинства. Окремі аспекти розгляданої проблеми привертали до себе певну увагу науковців - Н.М. Ахтирської, Т.В. Варфоломеєвої, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, В.С. Кузьмічова, О.М. Ларіна, І.Л. Петрухіна, В.М. Савицького, С.М. Стахівського, М.С. Строговича, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила та інших. У звязку з цим є доцільним проаналізувати останні нововведення Кримінально-процесуального кодексу України, які регулюють порядок допуску захисника до участі в справі, здійснення ним своїх повноважень, а також обставини, що виключають його участь. Відповідно до нової редакції ст. 44 КПК України як захисники допускаються три групи субєктів: особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні; інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники. Основні процесуальні права обвинуваченого: · знати, в чому його обвинувачують; · давати показання з пред`явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; · мати захисника і побачення з ним до першого допиту; · подавати докази; · заявляти клопотання; · ознайомлюватися після закінчення попереднього слідства або дізнання з усіма матеріалами справи; · брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції; · заявляти відводи; · подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду; · підсудний має право на останнє слово. Як правильно зазначає в даному відношенні О.Р. Михайленко, «реалізація прав обвинуваченого йде спільно з процесуальною діяльністю захисника6.