Принцип універсального сумніву Рене Декарта і сучасна наука - Реферат

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ ГЕТЬМАНА ПЕТРА КОНАШЕВИЧА САГАЙДАЧНОГО ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУВеликий філософ, який запропонував свою систему координат в математиці (декартова прямокутна система координат)запропонував і точку відліку для суспільної свідомості. За Декарту наукове знання має бути побудовано як єдина система в той час як воно було лише зборами випадкових істин. Непорушним підставою (точкою відліку) такої системи повинно було стати найбільш очевидне і достовірне твердження (своєрідна "істина в останній інстанції"). Декарт вважав абсолютно незаперечним судження "мислю, отже, існую" . Коли ми говоримо про наукової революції XVII століття, то саме Декарт являє собою тип революціонерів, зусиллями яких і була створена наука нового часу, а й не тільки вона: мова йшла про створення нового типу суспільства і нового типу людини.Він отримав від батька невеликий спадок, який дозволив йому присвятити своє життя науці та мандрівкам. З 1604 по 1612 роки Декарт навчався в єзуїтському колежі Генріха Великого в Ла-Флеші, де отримав добру гуманітарну та математичну освіту. Через слабке здоровя директор коледжу звільнив Декарта від відвідування ранкових богослужінь і дозволив йому залишатися у ліжку до полудня - звичка, яка збереглася у Декарта на все життя. Після колежу Декарт навчався в університеті Пуатьє, отримавши в 1616 диплом бакалавра і ліцензію правника, виконуючи волю батька, який бажав, щоб син став юристом. Після закінчення освіти Декарт проводив у Парижі безтурботне життя, повне насолоди.Так Декарт пише в «Міркуванні про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукувати істину в науках»: «звичка і приклад переконують нас більше, ніж яка б то не було точне знання. Виділимо чотири правила, завдяки яким, можна виділити достовірність знання: u ніколи не приймати за істинне нічого, що не можна визнати таким з очевидністю, тобто ретельно уникати поспішності та упередження і включати у свої судження тільки те, що представляється розуму настільки ясно і чітко, що жодним чином не зможе дати привід до сумніву u ділити кожну із розглядуваних мною труднощів на стільки частин, скільки потрібно, щоб краще їх розвязати u розташовувати свої думки у певному порядку, починаючи з предметів найпростіших і легкопізнаваючих, і сходити мало-помалу, як по східцях, до пізнання найбільш складних, допускаючи існування порядку навіть серед тих, які в природному ході речей не передують один одному u робити скрізь переліки настільки повні й огляди настільки всеохопні, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено Чуттєвий досвід не може бути провідником достовірного знання, адже природі людини властиво стикатися з ілюзіями і галюцинаціями, а світ, що сприймається за коштами почуттів, може виявитися сном. Достовірне знання можна отримати лише шляхом сумніви, як писав Декарт: «досягти впевненості і, відкинувши хиткі наноси і піски, знайти твердий ґрунт». Те, що в основі буття і пізнання лежить розум, Декарт довів наступним чином: 1. у світі існує багато речей і явищ, незрозумілих людині (чи є вони? які їх властивості?Мабуть, найзначнішим внеском Декарта у становлення сучасної науки є його спроба вирішити одну з найбільш заплутаних філософських і психологічних проблем - проблему співвідношення душі і тіла. Протягом багатьох століть мислителі ламали голову над тим, як розрізнити душу, ідеальне, і тіло, матеріальне. Спочатку центральне питання тут представляється абсолютно простим: чи розрізняються взагалі між собою душа і тіло, ідеальний світ і світ реальний? Протягом тисячоліть мислителі займали по цьому питанню, в основному, дуалістичну позицію: душа (розум, мислення, дух) і тіло мають зовсім різну природу. У часи Декарта загальноприйнятою була точка зору, згідно з якою взаємодію душі і тіла носить односпрямований характер: душа, розум може чинити істотний вплив на тіло, однак зворотний вплив вкрай незначно.

План

Вступ

1. Коротка біографія Рене Декарта

2. Принцип універсального сумніву

3. Рене Декарт - засновник сучасної науки

Список використаної літератури