Аналіз предмета екології та екологічної футурології. Розгляд принципу трандисціплінарності. Стратегія збереження довкілля. З’ясування взаємозв’язку поміж екологією, економікою та новітніми технологіями. Зв’язок культури й екології з розвитком науки.
При низкой оригинальности работы "Принцип трансдисціплінарності, історичний метод та проблема часу з позиції філософського аналізу сучасної екології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
52 Наукові записки Національного університету «Острозька академія»Нагадаємо, що наука завжди має за мету відповідність істині, відповідність принципу перевіряємості та підтвердження знання (як наявного, так і нового, нещодавно отриманого) та головне, на нашу думку, - у науки завжди відкрито принцип видалення та виправлення власних помилок. Відповіднодо розуміння та транскрипції вищенаведеної фрази, ми або опускаємо руки долу, або хаотично рухаючись робимо ситуацію гіршою, або усвідомлюючи нашу реальність та неоднозначність результатів нашої мети та існування, їх трагічність - намагаємося жити згідно з принципом усвідомлення наших помилок та реального намагання зменшити їх наслідки й усвідомленням моральнісного відповідання за них. Водночас час фраза «всегда уже поздно» («час вже сплинув») виводить назовні розуміння того факту, що ми вже маємо проблему, бо вона власним існуванням «лізе нам у очі», ми вже «перечепилися» через неї на шляху реалізації нашої пізнавальної практики і тільки тепер маємо змогу включити цю проблему до аналізу. Саме в цю мить ми болісно та з відчаєм усвідомлюємо, що час безжально та невловимо працював на створення цієї реальності (до речі, тут навіть можемо розгледіти, що мовний дискурс у кожній національній спільноті має власний «окрас» - якщо у російській мові «Час» - «время» середнього роду, воно таким чином безлике, потойбічне, надмірне, знаходиться за, та понад межами нашої реальності, то в українській мові - «Час» - родовий, він містично реальний, персоніфікований, він розуміється як океан (бо «хвилина» дуже подібна до «хвилі», отже в українській свідомості розуміння плинності часу ще більше розвинене, а з іншого - криється проблема «безмежності» та «невичерпності», тобто можливо, іншого ставлення до плинності «Часу»). Мамардашвілі може зайняти ще більше часу та місця, аніж ми маємо для нашої статті, однак ми принципово підкреслюємо її важливість у пізнанні та розвитку науки, особливо враховуючи принцип трансдиціплінарності знання, методів пізнання (наразі й історичного методу) у функціонуванні й системи екологічних дисциплін та побудови прогностичних проектів і футурологічних моделей майбутньої реальності - мова не тільки пояснює реальність, але й створює нові реальності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
