Принцип добросовісності в договірних зобов’язаннях - Автореферат

Академія правових наук України Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Робота виконана в Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Офіційні опоненти: Захист відбудеться «__» ___________ ___________ о _________ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України за адресою: 01042, м.509 ЦК України визначено, що зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. 2) визначено поняття „склад добросовісної поведінки” сторін в договірних зобовязаннях - це двоаспектна обєктивно-субєктивна категорія, яка обумовлена регулюючим впливом принципу добросовісності на поведінку сторін та є виразом конкретних прикладів, фактичних проявів реалізації вимог добросовісності у договірних зобовязаннях. Обгрунтовується, що поведінка сторін буде вважатись добросовісною, зокрема, якщо сторони будуть діяти (а) з дійсною метою укласти договір; (б) без цілей ввести контрагента у переговорах в оману, в тому числі, зашкодити укладенню ним іншого договору з третьою особою. Обгрунтовано, що добросовісна поведінка сторони у договорах приєднання, до якої приєднуються, це а) ухилення від дій, які ведуть до виключення з договору своєї відповідальності за порушення зобовязання та необґрунтоване обмеження такої відповідальності, та б) невключення в договір інших умов, явно обтяжливих для сторони, яка приєдналася. 3, 1166 ЦК України); порушення принципу добросовісності шляхом включення в споживчий договір несправедливих умов дає іншій стороні право вимагати зміни таких умов, визнання їх недійсними (частина 5 статті 18 Закону про споживачів); аналогічні недобросовісні дії при укладені будь-якого іншого договору приєднання є підставою для вимог про зміну або розірвання такого договору (ст.Розділ І „Розвиток принципу добросовісності в договірних зобовязаннях” складається с трьох підрозділів, в яких досліджується роль і місце принципу добросовісності в римському приватному праві, в цивільному праві провідних країн континентальної та загальної систем права, в міжнародному приватному праві. „Добросовісність (bona fides) в римському приватному праві” визначаються роль і місце концепції „добросовісності” (bona fides) як однієї з основоположних засад римського приватного права, а також її прояви в римському праві. Розділ ІІ „Поняття і правова природа принципу добросовісності в цивільному праві” складається с двох підрозділів та присвячений аналізу вітчизняних та закордонних підходів до законодавчого та наукового визначення принципу добросовісності в цивільному праві, дослідженню правової природи категорії добросовісності та її місця в системі цивільного права України. Всі наведені прояви концепції добросовісності є різноплощинними явищами, але, в той же час, кожен з них, взаємодіючи з іншим, забезпечує ефективність регулюючого впливу добросовісності, що зумовлює загальноцивілістичну цінність категорії добросовісності як одного з ключових елементів механізму правового регулювання цивільних правовідносин. Розділ ІІІ „Дія принципу добросовісності в динаміці договірних зобовязань” складається с чотирьох підрозділів, в яких аналізуються склади (прояви, випадки) добросовісної поведінки сторін, що класифікуються залежно від стадії в динаміці договірних правовідносин: на стадії ведення переддоговірних переговорів, на стадії укладення договору та визначення його умов, а також на стадії виконання договірних зобовязань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ