Узагальнення результатів про примарні розклади ідеалів та модулів на диференціальний випадок та теоретико-скрутову ситуацію. Опис скрут Бленда над некомутативними диференціальними кільцями. Вирішення проблеми про аксіоматизовність класу кілець Прюфера.
При низкой оригинальности работы "Примарні розклади диференціальних скрутів, ідеалів та модулів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наукРобота виконана на кафедрі алгебри і логіки Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Комарницький Микола Ярославович, доктор фізико-математичних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри алгебри і логіки. Офіційні опоненти: Кириченко Володимир Васильович, доктор фізико-математичних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри геометрії;У другій половині ХХ століття диференціальна алгебра оформилась у самостійний розділ сучасної алгебри з багатою проблематикою, різноманітними методами дослідження та тісними звязками з різними галузями математики як власне алгебраїчними (в першу чергу, з теорією полів і теорією кілець), так і з іншими, наприклад, теорією диференціальних рівнянь, диференціальною геометрією, алгебраїчною геометрією, алгебраїчною диференціальною геометрією тощо. Класичний примарний розклад - зображення ідеалу кільця (або підмодуля модуля) у вигляді перетину примарних ідеалів (підмодулів) - узагальнює розклад цілого числа у добуток степенів різних простих чисел. Крім того існують інші розклади ідеалів кілець та підмодулів - у вигляді (найкоротшого) перетину скінченного числа ідеалів (підмодулів) певного типу. Оскільки дослідження примарних розкладів в диференціальному випадку обмежується вищезгаданими результатами, залишається актуальним питання про існування диференціальних аналогів примарних розкладів та перенесення класичних результатів на диференціальний випадок. Тематика дисертаційної роботи повязана з дослідженнями кафедри алгебри та логіки Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках науково-дослідних державних тем "Класичні проблеми та теоретико-модельні методи в лінійній і диференціальній алгебрі" (номер держреєстрації 0106U005907), що завершилася, та "Імовірнісні та теоретико-модельні методи у випадкових еволюціях, лінійній та диференціальній алгебрі" (номер держреєстрації 0108U004135), яка виконується у даний час.Одинарним диференціальним кільцем (коротко,-кільцем) називають пару , де R - кільце та - диференціювання кільця R. Кільце R разом з множиною диференціювань називається частинним диференціальним кільцем (-кільцем). Ідеал I кільця R називається-ідеалом (диференціальним ідеалом), якщо для кожного . Лівим частинним диференціальним R-модулем (D-модулем) над-кільцем називають пару , де - R-модуль, а - Підмодуль D-модуля M називається D-підмодулем (диференціальним підмодулем), якщо для кожного .Дисертаційна робота присвячена дослідженню примарних (квазіпримарних) розкладів та їх аналогів у диференціальних кільцях і модулях та узагальненню результатів на теоретико-скрутову ситуацію. Дослідження примарних розкладів в диференціальному випадку обмежується результатами Зайденберга, Брауна, Куана, Сато, Фуруя та Новіцкого, але загального підходу до питання про примарні розклади диференціальних ідеалів і модулів не було розроблено. У дисертації введено поняття диференціально первинного та квазіпервинного диференціального підмодулів диференціального модуля, які узагальнюють аналогічні поняття в кільцях, зокрема поняття Sdm-системи диференціального кільця узагальнює поняття dm-системи, яке ввели Хаджієв і Ціальп. Встановлено існування розкладу диференціальних підмодулів на незвідний скінченний перетин квазіпервинних диференціальних підмодулів - "квазіпримарний диференціальний розклад": якщо R - нетерове диференціальне кільце, M - лівий диференціальний скінченно породжений модуль над R, то кожний лівий диференціальних підмодуль N в M можна розкласти в незвідний перетин квазіпримарних підмодулів. Більш загально, показано, що довільний НК-скрут над цілком обмеженим нетеровим диференціальним кільцем є перетином скінченного числа квазіпримарних скрутів, причому цей розклад незвідний.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы