Прикметники смаку у творах Плавта, Горація та Петронія (лексико–семантичний аспект) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України СИНИЦЯ Валентина Григорівна, Буковинський державний медичний університет, доцент кафедри іноземних мов Захист відбудеться 3 липня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.В античності філософи (Платон, Арістотель) досліджували смак, щоб виявити його фізіологічну основу та визначити місце серед інших органів чуття, а також щоб зрозуміти аналізоване поняття як психологічний феномен (смак естетичний). Визначення естетичного смаку, концептів "насолода", "міра", "оцінка" та низки інших термінів, повязаних зі смаком в його філософському значенні, намагалися сформулювати представники різноманітних філософських шкіл (Т.Гоббс, Дж.Локк, Д.Юм, Б.Спіноза, Е.Кант, Дж.Мур, Г.Сіджвік, Ч.Стівенсон, Дж.Остін), однак єдиної дефініції смаку як психологічного феномену досі не знайдено. Смак як предмет досліджень становить значний інтерес, однак чимало науковців цікавило вивчення та опис смаку як складової сенсорної системи. виявити джерела поповнення складу ЛСГ смаку, її звязки з іншими складовими лексичної системи латинської мови та проаналізувати розвиток негустативних значень первинних термінів, що позначають смак; Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше здійснено спробу аналізу відображення у мовній картині світу концепту смаку засобами ЛСГ густативних прикметників латинської мови з висвітленням лексико-семантичних особливостей адєктивів і з урахуванням фізіопсихологічної основи смакового відчуття; виявлено звязки ЛСГ смаку з іншими структурними одиницями лексичної системи, враховуючи синестетичні дериваційні процеси семантики та структуризацію її членів у вигляді двох синонімічних рядів на основі позитивної / негативної характеристики лексемами густативної ознаки.Оскільки за основу ми взяли твердження, що лексеми в результаті синестезії можуть розширювати свою семантику не лише в межах сенсорних сфер, а й набувати також емоційно-оцінних значень, то логічним є твердження, що у синестетичних переносах у їх вужчому та ширшому значеннях у ролі "спільного знаменника" може виступати емоційний чинник. Вважаємо, що для визначення початкового значення первинно несенсорних лексем, які отримали вторинне густативне забарвлення, слід враховувати не лише фізіопсихологічний, а й культурологічний аспект явищ, що описуються згаданими номінаціями (наприклад, лексеми - назви місцевостей, де вироблялися вина, з урахуванням культурологічного аспекту їх вживання відносимо до назв сортів вина та вважаємо їх такими, що містять густативні характеристики, притаманні зазначеним сортам вина). Враховуючи культурологічний аспект дескрипцій смаку в античності до первинно густативних прикметників можна віднести також лексему mellitus - медовий, яка є гіпонімом домінанти dulcis, повязаним з дескрипцією ознаки солодкості з позиції античного еталона солодкого смаку - меду, та лексему piperatus - перчений, яка дає опис додаткової смакової ознаки (наявність перцю у страві). У творах Плавта густативними дескрипціями виступають лексеми dulcis, amarus та salsus, Горацій вживає густативні ЛСВ первинно смакових лексем dulcis, mellitus, amarus та acidus, а Петроній вживає у власне густативному значенні лише лексему piperatus. Первинні несмакові лексеми, які внаслідок явища синестезії розширюють свою семантику на опис густативних ознак продуктів харчування у творах Плавта, Горація та Петронія, можна поділити на: 1) такі, що перейшли в результаті явища синестезії до густативної ЛСГ з різних негустативних ЛСГ, а саме: а) лексеми, які перейшли до густативної ЛСГ зі сфери оцінних понять: У Плавта це - lepidus, probus, у Горація - suavis, pulcher, melior, potior, optimus, tenuis, simplex, recens, malus, vilis, secundus, у Петронія - lautus, mirificus, corruptus, peior, vilis.Перехід ЛСВ первинно негустативних номінацій до ЛСГ смаку відбувається під впливом синестезії як з інших сенсорних ЛСГ (явище синестезії у вужчому значенні), так і з несенсорних сфер (синестезія в її ширшому значенні). Оскільки вже на рівні опису власне смакової ознаки у членів ЛСГ смаку можливо виявити оцінний аспект їхньої семантики, а також враховуючи розширення лексичного складу ЛСГ смаку за допомогою синестезії (в її ширшому значенні) за рахунок частково оцінних або власне оцінних лексем, основою класифікації номінацій, які входять до складу густативної ЛСГ, визнано критерій позитивної / негативної оцінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ