Причини здійснення додаткової підписки на акції. Процедура підписки на акції та її етапи - Реферат

Реферат Причини здійснення додаткової підписки на акції. Економічна сутність та законодавча база процесів здійснення додаткової емісії акцій в акціонерних товариствах 1.1. Законодавча база функціонування акціонерних товариств в Україні 1.2. Технологія нарощування статутного капіталу в акціонерних товариствах 1.3. Причини та технологія додаткової емісії акцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2011 році Висновки Список використаної літератури Вступ Нарощування власного капіталу в акціонерних товариствах передбачає використання механізму додаткової емісії акцій. Емісія акцій підприємств - це сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на акції. Успішна емісія корпоративних прав (акцій, часток), а отже, збільшення статутного капіталу залежить від багатьох факторів, зокрема від стану ринку капіталів, від тенденцій на біржі (для корпоративних прав, які котируються на біржі), очікувань на майбутні прибутки емітента та інвесторів, а також від параметрів емісії (обсяг, курс, співвідношення, з яким здійснюється емісія). Важливим елементом процедури збільшення статутного капіталу підприємства шляхом додаткової емісії є встановлення курсу емісії, тобто ціни, за якою товариство розміщує свої корпоративні права. Курс емісії встановлюється у процентах до номіналу за рішенням відповідних органів підприємства. Для цілей аналізу законодавчої основи додаткової емісій акції важливі наступні терміни та визначення Закону [1]: 1) значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності; 2) значний пакет акцій - пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства; 3) контрольний пакет акцій - пакет із більше ніж 50 відсотків простих акцій акціонерного товариства; 4) статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства; Згідно статтямі 3,4 Закону [1], правовий статус акціонерного товариства визначається як: 1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. 3. Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 5. Особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала власником контрольного пакета акцій товариства, протягом 20 днів з дати придбання зобовязана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.