Причини виникнення травматизму під час занять фізичною культурою в молодших класах середньої школи - Курсовая работа

3.1 Травматизм на уроках фізкультури в молодших класах середньої школи.Причинну роль гіпокінезії у виникненні травм підтвердив і аналіз більше 150 тисяч травм, отриманих у школах на уроках фізичної культури і при заняттях спортом. Регулярні заняття фізичними вправами в поєднанні з твердим режимом дня служать надійним профілактичним засобом проти травм. Травматизм під час занять фізичною культурою - це нещасні випадки, що виникають під час заняття спортом (планових, групових чи індивідуальних, на стадіоні, в спортивній секції, на майданчику) під наглядом викладача фізичної культури або тренера [1]. Травми під час занять фізичною культурою і спортом виникають значно рідше, порівняно з промисловими, побутовими, вуличними та іншими видами травм. Однак, іноді заняття супроводжуються травмами і захворюваннями, що суперечить оздоровчій спрямованості фізичної культури.Вирішується це завдання, як правило, широким комплексом різноманітних заходів, що становлять зміст техніки безпеки під час організації і проведення керованих і самостійних форм занять фізичними вправами. Ці рухи і вправи не складні, доступні і потрібні практично всім учням, а особливо тим ,хто займається видами спорту повязаними з несподіваними або навмисними падіннями (гімнастика, акробатика, боротьба, футбол, гандбол, волейбол і ін.). Якщо говорити про практичні рекомендації щодо уникнення травм на заняттях фізичною культурою, то їх треба, як і травми, розрізняти за видами спорту. Попередження перенапружень, захворювань і травм здійснюється комплексом педагогічних і гігієнічних заходів, що включають планування програми занять, ефективну розминку, кваліфіковане страхування з використанням спеціальних страхувальних пристосувань, контроль за станом приладів, відповідність гімнастичного залу гігієнічним вимогам, комплексом оздоровчих і відновних заходів [9]. Як підручні засоби можуть використовуватися: при накладанні повязок - чисте простирадло, сорочка, тканина (краще некольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) - ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) - смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.На основі вищевикладеного теоретичного матеріалу нам вдалося проаналізувати кілька занять з фізичної культури в молодших класах під час практики в гімназії №5 м. На уроці фізичної культури під час естафети, учень 3 класу послизнувся, впав і зламав руку. Як виявилося згодом, причиною цього випадку був стан здоровя учня. При цьому викладач з фізичної культури про стан хлопця не знав - жодних довідок, звільнень від занять не було. Висновки: велике значення у профілактиці травматизму на заняттях фізичної культури у школах має добросовісне діагностування школярів на щорічних медоглядах, а також своєчасне донесення інформації до класних керівників, а відповідно і до вчителя фізичної культури.Аналіз літературних даних свідчить, що травми під час занять фізичною культурою і спортом складають близько 3 % від загальної кількості. Найбільш розповсюдженими є пошкодження мяких тканин з переважанням забоїв, переломи кісток не перевищують 3 % загальної кількості травм, вивихи складають 3-5%. Основна частина травм припадає на кінцівки, далі йдуть травми голови і тулуба, забої трапляються у 50 % випадків, рани - у 19%, пошкодження суглобів - у 15 %.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні характеристики травматизму на заняттях фізичною культурою

1.1 Суть поняття травматизму, структура, статистика

1.2 Причини і механізми травм, що виникають під час занять фізичною культурою

1.3 Класифікація й ознаки травм, що виникають під час занять фізичною культурою

Розділ 2. Заходи запобігання травмам та порядок дій при їх виникненні

2.1 Профілактика травматизму під час занять фізичною культурою (організація та методи тренування і занять)

2.2 Порядок надання долікарської допомоги при травмах, що виникають під час занять фізичною культурою