Поняття, передумови виникнення та соціальна сутність держави. Співвідношення суверенітету народу, нації та держави. Історичні типи держав, їх загальна характеристика. Основні функції української держави. Сутність правової держави (Б. Кістяківський).
Аннотация к работе
План Вступ 1. Поняття, ознаки, передумови виникнення та соціальна сутність держави 2. Суверенітет держави, його співвідношення з суверенітетом народу, нації 3. Основні функції Української держави 5. Сутність правової держави (Б. Кістяківський) Висновок Література Вступ Останнім часом все більше людей в нашій країні почали звертати увагу на політичний стан України. У загальних рисах, держава - це особлива форма організації суспільства, яка за допомогою спеціального апарату управління захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.[5, 9] Але щоб зрозуміти саму суть держави, її призначення, цього визначення не достатньо. В.І.Ленін ототожнював державу з машиною для придушення одного класу іншим. У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі його аспекти: - держава як організація політичної влади; - держава як апарат влади; - держава як політична організація всього суспільства. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи. Територіальна ознака породжує громадянство - юридичний звязок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обовязках. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України… 10) внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто за принципом підпорядкованості нижчих організаційних структур вищим, в кінцевому результаті - загальнодержавним (парламенту, президенту). Племя управлялося радою старійшин, яка обирала вождя; 6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Державам, наприклад, забороняється застосовувати силу проти інших держав, за винятком самооборони або уповноваження з боку Ради Безпеки ООН.