Поняття, передумови виникнення та соціальна сутність держави. Співвідношення суверенітету народу, нації та держави. Історичні типи держав, їх загальна характеристика. Основні функції української держави. Сутність правової держави (Б. Кістяківський).
План Вступ 1. Поняття, ознаки, передумови виникнення та соціальна сутність держави 2. Суверенітет держави, його співвідношення з суверенітетом народу, нації 3. Основні функції Української держави 5. Сутність правової держави (Б. Кістяківський) Висновок Література Вступ Останнім часом все більше людей в нашій країні почали звертати увагу на політичний стан України. У загальних рисах, держава - це особлива форма організації суспільства, яка за допомогою спеціального апарату управління захищає інтереси населення певної території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою примусу.[5, 9] Але щоб зрозуміти саму суть держави, її призначення, цього визначення не достатньо. В.І.Ленін ототожнював державу з машиною для придушення одного класу іншим. У спеціальній літературі розробляється чимало визначень поняття держави, котрі відбивають такі його аспекти: - держава як організація політичної влади; - держава як апарат влади; - держава як політична організація всього суспільства. Розкриваючи зміст поняття держави, слід підвести її під таке родове поняття, як політична організація. Держава стає не просто владою, що спирається на примус, а цілісною організацією суспільства, яка виражає і охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на підґрунті економічних і духовних чинників, реалізує головне, що надає людям цивілізація, - народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи. Територіальна ознака породжує громадянство - юридичний звязок особи з даною державою, який виражається у взаємних правах і обовязках. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України… 10) внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто за принципом підпорядкованості нижчих організаційних структур вищим, в кінцевому результаті - загальнодержавним (парламенту, президенту). Племя управлялося радою старійшин, яка обирала вождя; 6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Державам, наприклад, забороняється застосовувати силу проти інших держав, за винятком самооборони або уповноваження з боку Ради Безпеки ООН.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
