Причини, умови розвитку та психотерапія сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя - Автореферат

Харківська медична академія післядипломної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри; Захист відбудеться 17.06.2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м.Це визначає труднощі розробки даної проблеми, що дотепер зберігає велике медико-біологічне й соціальне значення, особливо якщо врахувати поширеність дезадаптації сексуальної поведінки подружжів, яка є причиною третини всіх випадків порушення сексуального здоровя (В.В.Кришталь, С.Р.Григорян, 2002). Вивченню причин, механізмів розвитку, перебігу та проявів різних варіантів і форм подружньої невідповідності присвятили свої дослідження чимало авторів - Г.С.Васильченко, Г.Ф.Дейнега (1983), С.С.Лібіх, В.І.Фрідкін (1990), В.В.Кришталь (1999), С.Т.Агарков (2004), Г.С.Кочарян (2007), A.Ellis, W.Dryden (2002), B.Martel (2006). Водночас у небагатьох працях, присвячених дослідженню сексуальної адаптації молодого подружжя, визнається, що більшість подружніх пар, які мають сексуальні проблеми на початку спільного життя, належать до категорії проміжного й нестабільного шлюбу (Г.С.Васильченко, Г.Ф.Дейнега, 1983; С.С.Лібіх, В.М.Фрідкін, 1990). Мета дослідження - на підставі системного комплексного вивчення причин, механізмів розвитку та клінічних проявів сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя розробити систему її психотерапевтичної корекції. Визначити причини, механізми розвитку, перебіг та прояви порушень сексуально-поведінкової адаптації у молодого подружжя.Серед них було виокремлено чотири групи: до першої увійшли 25 подружніх пар із соціокультурною, до другої - 25 із сексуально-еротичною, до третьої - 25 пар із статеворольовою і до четвертої - 25 пар із конституціональною формою сексуальної дезадаптації. Переважна більшість подружжів (93±3%) перебували у першому шлюбі, в другому було 24±9% подружніх пар четвертої та одна пара (4±4%) - третьої групи. Більшість подружжів в усіх обстежених групах мали середню або спеціальну середню освіту, лише в чоловіків і жінок другої та контрольної груп на першому місці за частотою - незакінчена вища. Психосексуальний розвиток був затриманим у 38±5% чоловіків та 71±5% жінок, причому у всіх жінок другої та третьої груп. Сексуальні фантазії були відсутні в обстежених другої та більшості четвертої групи, а в решти вони найчастіше полягали в чоловіків в уявленні орально-генітального статевого акту з іншою партнеркою, а в жінок - статевого акту з колишнім чи незнайомим партнером, тобто мали компенсаторний характер, відтворюючи незадоволеність сексуальними стосунками у шлюбі.У дисертації наводиться теоретичне обґрунтування й нове вирішення завдання психокорекції сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя. Завдання вирішено на основі системного підходу до визначення причин, механізмів формування й клінічних проявів розладу сексуального здоровя молодих подружжів. Розроблено методологічно обґрунтовану систему психодіагностики та психотерапії сексуально-поведінкової дезадаптації молодого подружжя. Сексуально-поведінкова дезадаптація молодого подружжя має багатофакторний генез, до якого додається порушення більшості інтегральних критеріїв сексуальної функції. Формуванню сексуально-поведінкової дезадаптації сприяють існуючі в молодих подружжів (92±3% чоловіків та 96±2% жінок) явно виражені акцентуації характеру, причому спостерігається залежність між типом акцентуації та формою дезадаптації.

2. Основний зміст роботи