Причини та шляхи подолання важковихованості підлітків - Курсовая работа

Актуальність теми зумовлена тим, що в останні роки кількість дітей, що підпадають під визначення «важких» помітно збільшилось. Можна простежити, що під час становлення певного устрою різко знижується життєвий рівень населення, і в першу чергу від цього страждають діти: зростає дитяча злочинність, збільшується кількість безпритульних дітей, дітей з психічними та розумовими вадами, з певними психічними розладами. Зростає рівень освіти населення, змінюються вимоги до професійних знань, адже технічний розвиток вимагає спеціалістів високого рівня. Мета дослідження - вивчення психологічних умов і чинників, що зумовлюють важковихованість підлітків, визначення шляхів її подолання. Здійснити теоретичний аналіз досліджуваної проблеми у системі психолого-педагогічних знань, уточнити зміст поняття «важкі» підлітки.За наших часів «важкими» називають тих дітей, з якими важко працювати вчителю в масовій школі. Дуже часто вчителі не можуть по якимсь причинам впоратись з вихованням таких учнів і тоді залучаються спеціальні органи по роботі з дітьми - соціальні чи правоохоронні. Таким чином, до числа «важких» відносять дітей: з фізичними недоліками; з психологічними недоліками; хворобливих дітей, які страждають розладом нервової системи (психоневротики), педагогічно запущені; з тимчасовим відставанням у розумовому розвитку; іноді дітей з багатою, але суперечливою натурою; з порушеннями у сфері спілкування; з підвищеною чи пониженою емоційною реакцією; з однобічним розумовим розвитком; з неправильним розвитком вольових якостей. Вже в 20-30-і роки були відокремлені три групи причин, що визначають важковихованість і відхилення в поведінці: соціальна зіпсованість, педагогічна запущеність та аномальні, хворобливі відхилення в психічному розвитку. Часто трапляється, що діти живуть в ідентичних умовах, переживають одні і ті ж події, підпадають під однаковий негативний вплив, але одна дитина може пережити це і навіть стати більш цілеспрямованою, вольовою, а інша - духовно зламана, без віри в себе і людей.В межах даної курсової роботи передбачено експериментальне дослідження проблеми поведінки «важких» підлітків. Відповідно до цього складено план проведення експерименту, наведений в таблиці 2.1. Дослідження проводилося методом вільної вибірки. Перетин двох основних факторів (екстраверсія-інтраверсія та нейротизм) дозволяє віднести людину до одного з чотирьох типів темпераментів. За результатами дослідження видно, що більшість осіб мають темперамент сангвініка, на другому місці - холерик.На основі розглянутої теми на проведених досліджень серед учнів, хочу перш за все наголосити на тому, що підлітковий вік один з найскладніших періодів людського життя. Ні в якому разі не потрібно принижувати підлітків, уникати нагадувань про те, що вони ще діти, це може привести до озлобленості та поганого ставлення до вчителя, негативне копіювання дорослих (паління, вживання алкоголю, вживання нецензурних слів та інше). Поважати їхні інтереси, субкультуру, нові прагнення щодо популярної музики, дружбу між підлітками, але не слід недооцінювати негативний вплив “поганих” друзів, але варто уникнути відвертої незадоволеності та критики цих звязків. Формуючи особистість підлітка, учитель повинний спиратися на надзвичайно характерне для підлітка емоційно пофарбоване прагнення активне брати участь у житті колективу. Придбання досвіду колективних взаємин прямим образом позначається на розвитку особистості підлітка.Підводячи підсумок роботи хочу зазначити, що поставлена мета була досягнута - досліджені і вивчені методи і принципи роботи з «важкими» підлітками, встановлена необхідність індивідуального підходу, визначена специфіка такої роботи. І найголовніше: вся педагогічна діяльність повинна бути пронизана позитивом, оптимізмом, і в боротьбі з поганим треба спиратися на добрі початки в душі дітей. Я повністю погоджуюсь з твердженням, що необхідно не тільки ретельно вивчити своїх вихованців, а й вміти розділити їх проблеми, «відчути» дитину. Хочу запропонувати впровадити для вчителів положення про обовязкове ознайомлення з психологічними методиками роботи з важкими дітьми, детальне знання розвитку і становлення психіки у дітей, усвідомлення правил роботи з дітьми з порушеннями психічного стану та поведінки. Тож перше ніж братися за таку важку і відповідальну працю, необхідно почати з роботи над собою, адже, якщо вдасться привернути увагу вихованця, зрушити з мертвої точки моральної запущеності, то на довгий час вчитель стає прикладам для наслідування.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи і вивчення проблеми «важких» підлітків

1.1 Поняття «важкі» підлітки, зовнішні і внутрішні передумови важковихованості

1.2 Психологічний аспект проблеми «важких» дітей, вікові особливості важковихованості

Розділ 2. Діагностика «важковихованості»

2.1 Методичний та методологічний апарат дослідження

2.2 Рекомендації

Висновок

Список використаної літератури

Додатки