Прибуток підприємства та його соціально-економічне значення - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 112
Сутність поняття "прибуток підприємства". Джерела формування прибутку підприємства і методика його обчислення. Фактори, які впливають на рівень прибутковості підприємства, шляхи його підвищення. Система розподілу і використання прибутку на підприємстві.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із головних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, та збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих, соціальний розвиток колективів. Прибуток або збиток від іншої реалізації може мати місце у підприємства головним чином від реалізації продукції, робіт, послуг підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв (наприклад, реалізація на сторону власних послуг своїх ремонтних, транспортних цехів, продукції підсобного сільського господарства тощо). У складі позареалізаційних прибутків підприємство може, зокрема, мати (крім тих, про які йшлося вище): прибуток, що є результатом операцій з тарою, коли, і наприклад, різниця між цінами на нову оборотну тару і цінами, які використовуються у розрахунках при поверненні тари, перевищує видатки на ремонт і реставрацію цієї тари; прибуток минулих років, що виявився у звітному році; надходження штрафів від банків за затримку проходження платіжних документів понад нормативного терміну (порядок сплати цих штрафів введений із метою підвищення відповідальності комерційних банків за організацію розрахунків у народному господарстві); надходження боргів, списаних у попередніх звітних періодах як безнадійні, списання кредиторської заборгованості між підприємствами недержавних форм власності, якщо термін позовної давності такої заборгованості минув, надходження процентів від вкладення фінансових ресурсів у облігації, процентів від внесків вільних коштів у банківські депозити тощо. Балансовий прибуток включає три укрупнені елементи: прибуток (збиток) від реалізації продукції, виконанні робіт, надання послуг; прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, їхнього іншого вибуття, реалізації іншого майна підприємства; фінансові результати від позареалізаційних операцій. Виконання бізнес-планових показників щодо одержання балансового прибутку аналізується за його складовими частинами: прибутку від реалізації основної (товарної) продукції, прибутку від іншої реалізації, прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій (з виділенням таких, які не повязані з основною діяльністю підприємства, наприклад, прибутки від володіння корпоративними правами, від одержаних відсотків на вкладені кошти в облігації тощо).Прибуток, що одержують підприємства, є, з одного боку, основним фінансовим джерелом розвитку їх матеріально-технічної бази і соціального розвитку трудових колективів, з іншого - важливим джерелом формування державного бюджету країни і деяких позабюджетних фондів, які створюються за рішенням вищих законодавчих органів. Принципи розподілу грошових коштів на підприємстві можна виділити таким чином: ? прибуток, одержуваний підприємством у результаті виробничо-господарської і фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим субєктом; ? величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинний знижувати його зацікавленості в росту обсягу виробництва і поліпшенні результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності; Тобто, прибуток - це ті матеріальні засоби, за допомогою яких підприємство, як господарюючий субєкт може здійснювати свою діяльність та засновувати нові їх види, тобто розширюватися. Тут же плануються витрати на проведення природоохоронних заходів і ін. внески підприємств із прибутку як внески засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, засобу, що перелічуються союзам, асоціаціям, концернам, до складу яких входять підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.

План
План

Вступ

Прибуток підприємства та соціально-економічне значення

Джерела формування прибутку підприємства і методика його обчислення

Фактори, які впливають на рівень прибутковості підприємства

Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Висновок

Вступ

Вывод
Прибуток, що одержують підприємства, є, з одного боку, основним фінансовим джерелом розвитку їх матеріально-технічної бази і соціального розвитку трудових колективів, з іншого - важливим джерелом формування державного бюджету країни і деяких позабюджетних фондів, які створюються за рішенням вищих законодавчих органів. Тому, виходячи з цього потрібно будувати систему розподілу і використання прибутку.

Принципи розподілу грошових коштів на підприємстві можна виділити таким чином: ? прибуток, одержуваний підприємством у результаті виробничо-господарської і фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим субєктом;

? прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у виді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їхнє числення і внесків у бюджет установлюються законодавчо;

? величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинний знижувати його зацікавленості в росту обсягу виробництва і поліпшенні результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;

? прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, у першу чергу, направляється на нагромадження, що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині - на споживання.

Тобто, прибуток - це ті матеріальні засоби, за допомогою яких підприємство, як господарюючий субєкт може здійснювати свою діяльність та засновувати нові їх види, тобто розширюватися. Це все в свою чергу має вплив на державу, а також і на суспільство в цілому. Такими факторами можуть слугувати витрати на науково-дослідні, проектні, конструкторські і технологічні роботи, фінансування розробки й освоєння нових видів продукції і технологічних процесів, витрати по удосконалюванню технології й організації виробництва, модернізації устаткування, витрати, звязані з технічним переозброєнням і реконструкцією діючого виробництва, розширенням підприємств. Тут же плануються витрати на проведення природоохоронних заходів і ін. внески підприємств із прибутку як внески засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, засобу, що перелічуються союзам, асоціаціям, концернам, до складу яких входять підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.

Отже, для збільшення грошових надходжень потрібно не тільки раціонально використовувати вже наявні кошти, а використовувати їх з максимальною віддачею. Прикладом може бути використання прибутку на ринку цінних паперів. Інвестування вільних фінансових ресурсів можна досягнути лише тоді, коли фінансова служба підприємства здатна передбачати динаміку економічних процесів і в той же час висококваліфіковане володіє технікою здійснення операцій на фінансовому ринку. Приймаючи інвестиційне рішення про розміщення чистого прибутку через ринок цінних паперів, підприємство повинно оцінити всі можливі варіанти інвестування, маючи на увазі перш за все одержання якнайбільшого поточного доходу, а також забезпечення по можливості найбільш надійного захисту нагромаджень від знецінення. Треба мати на увазі, що спектр ризиків інвестування у цінні папери (і це стосується навіть і державних цінних паперів) дуже широкий, він включає в себе як повну або часткову втрату вкладених коштів, так і несплату повністю або частково очікуваного доходу, знецінення вкладених у цінні папери коштів при збереженні їх номінальної величини.

Не потрібно забувати, що при прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинне знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення трудівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.

Найважливішим в збільшенні матеріальними ресурсами підприємства є прийняття того чи іншого рішення, а це в першу чергу залежить від людського фактору. Прийняття більш вдалого вибору залежить і від сумлінності і кваліфікації тих людей, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так одним із таких прикладів можуть бути ті процеси, які можна покращити перш за все від професійного рівня працівника: на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у звязку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобовязань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат.

При ключовій ролі процесу формування прибутку динамічний розвиток виробництва неможливий без удосконалення системи розподілу прибутку. У 1998 році на виробничий розвиток було спрямовано 22% бюджетних коштів. Ця частка залишилася майже без змін у порівнянні з 1997 роком - 22,66%, але скоротилася на 5,6% щодо 1995 року. Це негативно впливає на процес оновлення виробничих потужностей, впровадження нових технічних і технологічних досягнень.

До негативних факторів щодо підвищення прибутку можна віднести діючу систему розрахунків і загально незадовільний фінансовий стан підприємств. Іншими словами можна сказати, що при всіх зроблених кроків до ринкових механізмів формування і використання прибутку, його рівень поки що не можна назвати достатнім для всіх тих задач, котрі поставлені перед українськими підприємствами. Тому й потрібно надавати більшої уваги цьому питанню для стабілізації тих показників яку в першу чергу залежать від фактору Прибутку.

Ще можна зазначити, що економічна нестабільність, монопольне положення товаровиробників спотворює формування прибутку як чистого доходу, приводить до прагнення одержанню доходів головним чином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяє фінансове оздоровлення економіки, розвитку ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці задачі повинна виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

Але при всіх цих труднощах все-таки спостерігається в поліпшення цього фонду. Про це може свідчити той факт, що в останні роки спостерігається темп приросту ВНП, із затяжним його зниженням. Можна зробити висновок, що підприємства знайшли той баланс, який дозволив їх до сподівання зростання прибутку і надалі.

Список литературы
Закон України “Про підприємництво”, 1991.

Закон України “Про підприємства в Україні”, 1991

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, 1994.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, 1999.

Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: - К, Либідь, 1998.

Вишневський В. П. Взаємозвязок оподаткування підприємств і бухгалтерського обліку.// Фінанси України. - 1999. - № 6. - С. 27.

Воробйов Ю.М. Особливості формування фін капіталу підприємств.// Фінанси України. - 2001. - №2. - С. 77.

Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: - К, Знання, 2000.

Субботович Ю.Л. Прибуток у господарській діяльності підприємницьких структур.// Фінанси України. - 1999. - №12. - С. 39.

Фінанси підприємств. За редакцією канд. екон. наук Є. І. Бородіної: Москва, «Банки і біржі», Юнити, 1995.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?