Прецедентні феномени в дискурсі сучасних засобів масової інформації: проблема функціонування і реалізації - Автореферат

Прецедентні феномени в дискурсі сучасних засобів масової інформації: проблема функціонування і реалізаціїУ сучасній лінгвістиці назріла необхідність системного розгляду і глибокого теоретичного осмислення функціонування і засобів реалізації прецедентних феноменів (ПФ) у газетному дискурсі як культурної складової національного когнітивного простору. Прецеденти виступають одночасно як феномени мови, свідомості і культури. Тому вивчення і класифікація прецедентних феноменів, що використовуються в мові сучасної газети, мають велике значення, оскільки це дає можливість відповісти на багато питань перспективного формування культурної складової і функціонування російської мови в Україні. Основні теоретичні положення, повязані з розробкою понятійного апарату, нових підходів у вивченні мови сучасної газети, а також виявленні тенденцій у змінах, що відбуваються в мові ЗМІ, сформульовані в роботах російських вчених Т.Г. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні специфіки впливу ПФ на сприйняття текстів ЗМІ реципієнтами, засобів реалізації прецедентних феноменів (у канонічному і модифікованому вигляді) у російськомовному дискурсі регіональних ЗМІ Донецького регіону, аналізі частотності використання ПФ у текстах регіональної преси, систематизації ПФ, а також у дослідженні особливостей сприйняття ПФ сучасними носіями мови.У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність; визначено теоретичні засади дослідження, сформульовано мету та комплекс завдань роботи, окреслено джерельну базу та матеріал дослідження; визначено обєкт, предмет і методи дослідження, а також наукову новизну роботи; теоретичне і практичне значення отриманих результатів та форми їх апробації; зазначено кількість публікацій, у яких викладено результати дисертаційного дослідження. У першому розділі дисертації «Прецеденти як феномени мови, свідомості і культури» розглядаються сучасні підходи до вивчення мови газети, що реалізуються в нових напрямах мовознавства. Усі ці новітні дослідження дозволили вивчати мову газети не тільки з граматичної точки зору, користуючись переважно кількісним аналізом, але й із системного погляду, залучаючи отримані досить верифіковані знання, з огляду на національно-культурний потенціал даного когнітивного простору. У поняття «прецедентний феномен» (ПФ) входить прецедентна ситуація (ПС): «Одни обвиняли Россию в использовании методов «холодной войны» и «возвращении в советские времена» [«Итоги недели», №19, 14-20.05.08]; прецедентний текст (ПТ): «Кое-кто так думает и сейчас, превращая участковые избирательные комиссии в организованные преступные группы, которые позволяют голосовать «мертвым душам» или не замечать тех, кто голосует неоднократно» [«Донбасс», №47, 2004]; прецедентне імя (ПІ): «Не претендую на роль непризнанной Кассандры» [«Город», №42, 30.11. Зясування питання, наскільки часто використовуються ПФ у сильних текстових позиціях, зокрема в заголовках, у регіональній пресі Донбасу з огляду на культурну складову, що реалізується в дискурсі за допомогою ПФ, свідчить, що залучення фонових знань читачів притаманне більшою мірою таким виданням, як «Салон», «Донецкий кряж», «Донецкие новости», «Остров», «Итоги недели», «Публика», «Город».У дисертації виявлено специфіку впливу прецедентних феноменів на сприйняття текстів ЗМІ реципієнтами; засобів їхньої реалізації у канонічному і модифікованому вигляді у російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону; проаналізовано частотність використання ПФ у текстах регіональної преси; досліджувані одиниці класифіковано за різними ознаками; зясовано особливості сприйняття ПФ сучасними носіями мови. Прецеденти виступають у сучасному регіональному російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону як феномени мови, свідомості і культури і є тим необхідним компонентом, з якого складається національний простір. Вперше розглянуто питання культурної складової регіональної друкованої преси, засоби і цілі використання в ній прецедентних феноменів Однією із головних рис сучасної мови регіонального медіадискурсу є інтертекстуальність, яка створює іронічний підтекст, приймає участь у мовній грі, що свідчить в цілому про зріст експресивності друкованих ЗМІ, в них реалізується направленість сучасного автора газетних текстів на творчість, а не на стереотип. Прецедентні феномени використовуються в мовному маніпулюванні, що є однією із форм прояву мовного насильства, характерними ознаками якого є неаргументованість оцінок, однобока й тенденційна інтерпретація фактів, низький ступінь інформативності тексту, домінування оцінних і імперативних реплік.

Основний зміст дисертації

У дисертації виявлено специфіку впливу прецедентних феноменів на сприйняття текстів ЗМІ реципієнтами; засобів їхньої реалізації у канонічному і модифікованому вигляді у російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону; проаналізовано частотність використання ПФ у текстах регіональної преси; досліджувані одиниці класифіковано за різними ознаками; зясовано особливості сприйняття ПФ сучасними носіями мови. Результати дослідження дали можливість сформулювати наступні висновки: 1. Прецедентні феномени є невідємною частиною інтертекстуальності і входять до понятійного апарату когнітивної лінгвістики. Прецеденти виступають у сучасному регіональному російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону як феномени мови, свідомості і культури і є тим необхідним компонентом, з якого складається національний простір.

2. Вперше розглянуто питання культурної складової регіональної друкованої преси, засоби і цілі використання в ній прецедентних феноменів

3. Удосконалена наявна класифікація ПФ за рівнями прецедентності. Їх можна умовно поділити на дві групи за такими параметрами: 1) функціонування у соціумі; 2) час їх появи. Це дозволило доповнити систематизацію і включити до неї «пострадянські» і «злободенні» ПФ.

4. Використання інформації прямо повязане з проблемою управління масовою свідомістю. Регіональні друковані ЗМІ розглянуто як особливу соціально-інформаційну систему, що виконує функції орієнтації.

5. Однією із головних рис сучасної мови регіонального медіадискурсу є інтертекстуальність, яка створює іронічний підтекст, приймає участь у мовній грі, що свідчить в цілому про зріст експресивності друкованих ЗМІ, в них реалізується направленість сучасного автора газетних текстів на творчість, а не на стереотип.

6. Найчастіше ПФ використовуються в сильних позиціях, зокрема в заголовках. Причому, якщо в державних виданнях вони вживаються, як правило, в каконічному вигляді, то в комерційних - це модифіковані цитати.

7. Особливістю функціонування ПФ у дискурсі сучасних регіональних російськомовних друкованих ЗМІ Донецького регіону є частотність їхнього використання в авторських текстах.

8. В дискурсі сучасної регіональної преси переважають тексти політичної тематики. Це повязано, у першу чергу, з екстралінгвістичними факторами, з підвищеною політизацією суспільства, з інтересом читачів до текстів даної тематики. Політичний дискурс регіональної преси Донбасу відбиває такі напрями: формування негативного ставлення до своїх супротивників, навязування інших цінностей і оцінок. Прецедентні феномени використовуються в мовному маніпулюванні, що є однією із форм прояву мовного насильства, характерними ознаками якого є неаргументованість оцінок, однобока й тенденційна інтерпретація фактів, низький ступінь інформативності тексту, домінування оцінних і імперативних реплік.

9. Проаналізовано функціонування ПФ у дискурсі сучасних регіональних ЗМІ і на основі використання кількісного і якісного методів дослідження доведено, що найбільш частотним видом ПФ, які використовуються в досліджуваних текстах, є прецедентні висловлення.

10. На підставі емпіричного матеріалу створено два види класифікації ПФ за різними ознаками. Перша класифікація враховує різні системні з мовної точки зору характеристики: за структурою, за походженням, за функціональними особливостями використання, за значенням, за ступенем стійкості, за сферами вживання. Усвідомлюючи умовність будь-яких класифікацій, вважаємо, що така систематизація досить повно показує засоби реалізації прецедентних феноменів у дискурсі сучасних друкованих регіональних ЗМІ Донбасу. Друга класифікація розглядає специфіку функціонування модифікованих ПФ: зміну семантики, лексичного складу, граматичне варіювання структури, кількісні зміни компонентного складу, структурні зміни. Часто представлені засоби трансформації переходять один в інший, нерідко поєднуються разом, усе це робить і цю класифікацію досить умовною, водночас вона дає чітке розуміння того, яким чином журналісти використовують культурний код для реалізації своїх цілей. Це може бути: звязок з темою статті, стилістична функція (фігура мови), мовна гра. Головна ж функція модифікованих ПФ, що підкреслюють усі дослідники, - смислотвірна.

11. У межах експерименту, у якому брали участь студенти філологічного факультету, що навчаються за фахом «Журналістика», було проведено відповідне анкетування, на підставі якого були зроблені висновки.

Все це дає підстави для подальшого розвитку цієї теми в плані зіставлення російської і української когнітивних баз, виявленні подібності і розходжень у культурному потенціалі двох споріднених мов.

У цілому виправдалася гіпотеза дослідження, що використання прецедентних феноменів є важливим функціональним елементом у структурі газетного тексту, займає певне місце в цій структурі, має специфічні характеристики, що виявляються у реалізації визначених функцій, має набір інваріантних засобів вираження. Використовуючи елементи статистичного аналізу і класифікаційний метод, доведено, що регіональна преса не є «елітним» читанням, і в ній найчастіше використовуються прецедентні висловлення в трансформованому вигляді. Обґрунтованість і вірогідність отриманих нами практичних результатів забезпечується опорою на теоретичний і фактичний матеріал. У додатку представлені 1500 систематизованих одиниць досліджуваних конструкцій, що дозволило класифікувати і вивчити засоби їхньої реалізації в текстах місцевої друкованої преси, сформулювати особливості функціонування і трансформації ПФ, а також ступінь впливу на читацьку аудиторію.

У дисертаційній роботі розроблені такі ключові проблеми сучасної лінгвістики, як національно-культурні особливості дискурсу, здійснюваного в межах певного лінгвокультурного співтовариства у сфері масової інформації, сприйняття прецедентних феноменів як одиниць національно-детермінованого дискурсу на матеріалі регіональної преси Донбасу.

Досліджений матеріал зі всією очевидністю доводить, що вплив текстових матеріалів на читачів і ефективність регіональної преси багато в чому залежать від стилістично доречного і правильного використання різних видів прецедентних феноменів.

1. Сереброва С.Б. Философские основы современной лингвистики текста / С.Б. Сереброва // «Розвиток наукових досліджень» 2006»: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 27-29 листопада 2006 р.: - Полтава: Вид-во «ІНТЕРГРАФІКА», 2006. - Т.4 - С. 78-81.

2. Сереброва С.Б. Функционально-стилистические особенности газетных заголовков / С.Б. Сереброва // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в Украине, сборник научных работ, Киев: УАПРЯЛ, КНУ имени Т. Шевченко, Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, 2006. - С. 154-158.

3. Сереброва С.Б. Лексико-стилістичні особливості мови сучасної газети / С.Б. Сереброва // Вісник Донецького університету, серія Б: Гуманітарні науки, вип. 1-2, - 2006. - С. 98-105.

4. Сереброва С.Б. Интертекстуальность современных масс-медийных авторских текстов / С.Б. Сереброва // Материалы Х1У Международной конференции «Язык и мир», - Ялта: Крымское отделение УАПРЯЛ, научный журнал «Культура народов Причерноморья», - 2007. - С. 162-166.

5. Сереброва С.Б. Роль прецедентных феноменов в структуре и функционировании языка масс-медиа в Украине / С.Б. Сереброва // Вісник Сумського державного університету, серія: Філологічні науки. - №2, - 2007. - С. 45-48.

6. Сереброва С.Б. Языковая игра - характерный признак современной газеты / С.Б. Сереброва // Материалы Ш Международной научной конференции. Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках: УАПРЯЛ, ДНУ, 19-20 апреля 2007 года. - Дніпропетровськ.: «Пороги», 2007. - С. 303-306.

7. Сереброва С.Б. Особенности функционирования лексики в современном политическом дискурсе / С.Б. Сереброва // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. Випуск 13, том 2. - Дніпропетровськ, видавництво Дніпропетровського національного університету, 2007, №4/2. - С. 230-236.

8. Сереброва С.Б. Прецедентность заголовков современной региональной и городской прессы (на примере русскоязычных СМИ Донецка и Донецкой области) / С.Б. Сереброва // Наукові записки, серія: Філологічні науки, вип. 75 (3), Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2008. - С. 237-240.

9. Сереброва С.Б. Классификация прецедентных феноменов по степени устойчивости (на материале региональных и городских печатных СМИ) / С.Б. Сереброва // Материалы ХУ Международной конференции «Язык и мир». - Ялта: Крымское отделение УАПРЯЛ, научный журнал «Культура народов Причерноморья», 2008. - С. 265-267.

10. Сереброва С.Б. Семантический аспект использования прецедентных феноменов в региональном медиадискурсе / С.Б. Сереброва // Мова і час. Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції / Укладачі доц. Мачай Т.О., Лазарєва Л.К. - Донецьк: ДОННТУ, 2009. - С. 84-87.

11. Сереброва С.Б. Использование сниженных прецедентных высказываний в дискурсе современной региональной и городской прессы // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сб.науч. тр. - К., 2009. - С. 173-176.

12. Сереброва С.Б. Этнокультурная специфика прецедентных феноменов / С.Б. Сереброва // Традиции и новации в обучении иностранных студентов на подготовительном и основном этапах: Тезисы региональной научно-пректической конференции ДОННУ - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. - С. 76-78.

Размещено на .ru