Вдосконалення пологодопомоги при затримці розвитку плода шляхом виявлення найбільш вагомих показників росту. Розробка принципів проведення пренатального моніторингу. Вибір оптимального часу та тактики розродження, методу забезпечення зниження смертності.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Маркін Леонід Борисович, Львівський національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Маляр Василь Андрійович, Ужгородський національний університет МОІН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету доктор медичних наук, професор Франчук Анатолій Юхимович, Тернопільський державний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться 16 квітня 2005 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті ім. Пекарська, 69) з дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім.Частота ускладнення вагітності затримкою розвитку плода (ЗРП) варіює від 4,6 до 31,2% (М.В. Тривають дискусії про діагностичну та прогностичну цінність різних параметрів біофізичного профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід при ЗРП. Виділити основні біофізичні параметри, що характеризують стан гомеостазу функціональної системи материнський організм-плацента-плід при ЗРП. Суттєвою науковою новизною відрізняються отримані дані про стан гомеостазу функціональної системи материнський організм-плацента-плід при асиметричній ЗРП. Отримано нові відомості про прогностичну значущість окремих параметрів КТГ (тип варіабельності ЧСС плода) і показників біофізичної активності плода (індекс ГР і ДР плода) при ЗРП.(1989) визначали стадію зрілості легень, шляхом порівняння відбивальної здатності легень з відбивальною здатністю печінки плода при однакових характеристиках ультразвукового променя. З метою обєктивізації дослідження рухової активності плода використовували відносні показники: індекс ГР, який визначався як процентне співвідношення загальної тривалості ГР і часу дослідження, і індекс ДР - процентне співвідношення тривалості постійних ДР плода і часу дослідження (Л.Б. При аналізі КТГ враховували наступні показники: базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду і частоту осциляцій, частоту виявлення і тривалість ділянок монотонності ритму, кількість, амплітуду і тривалість акцелерацій і децелерацій ЧСС плода. В інтранатальному періоді проводили одночасну реєстрацію скоротливої діяльності матки за допомогою зовнішнього тензометричного датчика та прямої ЕКГ плода шляхом застосування спірального електроду. Проведені дослідження дозволили встановити, що найбільш обєктивне уявлення про умови життєдіяльності плода при затримці його розвитку дозволяють отримати наступні параметри біофізичного профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід: варіабельність ЧСС, індекс ГР, ДР плода та амніотичної рідини, показники судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та в артерії пуповини.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при ЗРП шляхом виявлення найбільш діагностично вагомих показників розвитку і стану плода, розробки основних принципів проведення пренатального моніторингу з метою зниження перинатальних втрат. При важкій формі ЗРП відмічається різке зниження амплітуди миттєвих осциляцій ЧСС, кількості ГР і ДР плода, обєму навколоплідних вод. Суттєво підвищує достовірність результатів дослідження рухової активності плода і оцінки обєму навколоплідних вод застосування відносних показників: індексу ГР, ДР плода та амніотичної рідини. Достовірне збільшення показників судинного опору при асиметричній формі ЗРП виявляє доплерографічне дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини. Найбільш обєктивне уявлення про стан функціональної системи материнський організм-плацента-плід при дисгармонійній формі ЗРП можна отримати на основі оцінки варіабельності ЧСС, визначення індексу ГР, ДР плода і амніотичної рідини, а також показників судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при ЗРП шляхом виявлення найбільш діагностично вагомих показників розвитку і стану плода, розробки основних принципів проведення пренатального моніторингу з метою зниження перинатальних втрат.
1. Однією з причин високих показників перинатальної смертності (80‰) при ЗРП є похибки у проведенні оцінки стану і розвитку плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу, або необгрунтована активізація акушерської тактики при фізіологічному відставанні фетометричних параметрів.
2. Суттєво підвищує ефективність ультразвукової оцінки розвитку плода проведення розширеної фетометрії з обчисленням окружності голівки і живота плода, а також фетометричних індексів. При асиметричній формі ЗРП відмічається достовірне підвищення відношень окружності голівки до окружності живота і довжини стегнової кістки до окружності живота.
3. Основним показником КТГ, що достовірно реагує на зміну умов життєдіяльності плода з відставанням у розвитку, є тип варіабельності його ЧСС. Чутливим індикатором стану плода при ускладненні вагітності ЗРП є також його рухова активність та обєм навколоплідних вод. При важкій формі ЗРП відмічається різке зниження амплітуди миттєвих осциляцій ЧСС, кількості ГР і ДР плода, обєму навколоплідних вод. Суттєво підвищує достовірність результатів дослідження рухової активності плода і оцінки обєму навколоплідних вод застосування відносних показників: індексу ГР, ДР плода та амніотичної рідини.
4. Достовірне збільшення показників судинного опору при асиметричній формі ЗРП виявляє доплерографічне дослідження кровоплину в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.
5. При ЗРП не виявляється достовірної позитивної кореляції між ехографічною стадією зрілості плацентарної тканини та ступенем зрілості легень плода.
6. Перинатальний наслідок при асиметричній формі ЗРП залежить не стільки від ступеня відставання фетометричних даних від терміну вагітності, скільки від компенсаторних можливостей організму плода і особливостей матково-плацентарно-плодового кровообігу.
7. Найбільш обєктивне уявлення про стан функціональної системи материнський організм-плацента-плід при дисгармонійній формі ЗРП можна отримати на основі оцінки варіабельності ЧСС, визначення індексу ГР, ДР плода і амніотичної рідини, а також показників судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа та артерії пуповини.
8. Фізіологічне відставання фетометричних параметрів спостерігається при нерівномірному розвитку плода. У цих випадках пренатальний моніторинг не виявляє порушень функціонального стану плода, виправданим є консервативно-вичікувальне ведення вагітності.
9. Здійснення моніторингу основних параметрів біофізичного профілю фетоплацентарної системи при ЗРП дозволяє отримати обєктивну інформацію про умови життєдіяльності плода, вжити адекватні терапевтичні заходи, обрати оптимальний час та тактику розродження, забезпечити зниження перинатальної смертності в 4 рази.
Практичні рекомендації
1. Мінімальний обовязковий обєм ультразвукової фетометрії включає визначення біпарієтального розміру голівки, довжини стегнової кістки і середнього діаметру живота плода. При невідповідності розмірів живота плода терміну вагітності необхідне проведення розширеної фетометрії з обчисленням окружності голівки і живота, а також фетометричних індексів.
2. При веденні вагітних із асиметричною формою ЗРП слід здійснювати динамічне дослідження наступних параметрів біофізичного профілю функціональної системи материнський організм-плацента-плід: варіабельності ЧСС, індексів ГР, ДР плода та амніотичної рідини, а також індексів судинного опору в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа і артерії пуповини.
3. У випадку прогресування фетального дистресу при ЗРП показане дострокове розродження з урахуванням компенсаторних можливостей організму плода та біологічної готовності вагітної до пологів. Пренатальна ультразвукова оцінка ступеня зрілості легень у цих випадках має базуватися на порівнянні їх відбивальної здатності з такою печінки плода за методикою М.Б. Охапкина и соавт. (1989).
4. Відставання фетометричних параметрів при наявності задовільного стану плода передбачає консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням пренатального моніторингу.
Список литературы
1. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Технологія допомоги при затримці розвитку плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - №1. - С. 116-120.
2. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Програмовані пологи при затримці розвитку плода // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №2-3 - С. 122-123.
3. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Особливості кровотоку в судинах плацентарного ложа при затримці розвитку плода // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №3. - С. 141-143.
4. Маркін Л.Б., Медвєдєва О.С. Чинники ризику затримки внутрішньоутробного розвитку плода // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001. - С. 409-412.
5. Медвєдєва О.С. Реактивність та резервні можливості плода при затримці його внутрішньоутробного розвитку // Тези доповідей 62-ої Загальноуніверситетської наукової конференції. - Львів. - 2001. - С.122-123.
6. Медвєдєва О.С. Ультразвукова плацентографія при затримці розвитку плода // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль. - 2002. - С. 112.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
