Структура патології сечовидільної системи у вагітних жінок. Аналіз перебігу вагітності, пологів та стану плоду у жінок з захворюваннями сечовидільної системи. Розробка системи лікувальних заходів для вагітних жінок з інфекційними захворюваннями нирок.
При низкой оригинальности работы "Пренатальна оцінка стану плода у вагітних жінок з інфекційними захворюваннями нирок", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРоботу виконано в ДУ ”Інститут спадкової патології НАМН України” Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Беседін Віктор Миколайович, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Горбачевського”, завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти доктор медичних наук, професор Подольський Василь Васильович, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України, заступник директора з наукової роботи, керівник відділення ”Проблем здоровя жінок фертильного віку” Захист дисертації відбудеться ”2” квітня 2011 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького (79000, м.В останні роки відмічається зростання питомої ваги жінок, вагітність у яких протікає на фоні екстрагенітальної патології (В. В. Загалом, ризик ураження плода при захворюваннях нирок та сечовидільної системи у матері у 4-5 разів перевищує цей показник по відношенню до загальної кількості пологів (Н. Я. Прогресуюча вагітність сприяє загостренню хронічних захворювань, проте найбільш важкі ускладнення стану вагітної і плода виникають у випадках інфекційних захворювань нирок і сечовидільної системи. Загостренню пієлонефриту під час вагітності сприяють притаманні для вагітних атонія та дилатація сечовивідних шляхів, зміни імунологічної реактивності, наявність хронічних вогнищ інфекції, найчастіше з боку генітального тракту (І. Б. Вивчити частоту та структуру патології сечовидільної системи, стану плода, особливості перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у вагітних жінок за матеріалами історій пологів Львівської обласної клінічної лікарні (з 2001 по 2007 роки).Для вирішення сформульованих завдань та досягнення мети у роботі використовували: клінічно-лабораторні методи дослідження - для оцінки ступеня важкості патологічного перебігу вагітності; імунологічні методи дослідження - для оцінки імунного статусу вагітних з інфекційними захворюваннями СВС до та після призначеного лікування та визначення ефекту призначеної терапії; імуноферментні методи - для визначення ЕП в крові вагітних для пошуку інформативних маркерів діагностики функціонального стану нирок; інструментальні методи дослідження: УЗД, КТГ, БПП плода - для оцінки стану плода та впливу на плід виявленої патології нирок. Із них 30 з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група) і 130 - вагітні з інфекційними захворюваннями нирок (основна група), котрі в свою чергу розподілилися на дві підгрупи: І група - 68 вагітних жінок з ГП, та ІІ група - 62 вагітні жінки з ХП. У групі з ХП у 30,6% вагітних раніше відмічався цистит і у 54 (87,1%) вагітних були захворювання нирок ще до вагітності. Ускладнення які спостерігалися в попередніх пологах в обох групах - це слабість пологової діяльності, яка встановлена у всіх 26 (100,0%) повторнородячих жінок ІІ групи з ХП і в 10 (38,5%) в групі з ГП; а також передчасне та раннє вилиття навколоплодових вод в групі вагітних жінок з ХП - у 23 (88,5%) та 8 (30,8%) (p0,05) у групі жінок з ГП; збільшена крововтрата виникала частіше в групі вагітних з ХП-тобто 7 (26,9%) проти 2 (7,7%) (p 38 мм, з незначними кістозними змінами, коли розміри плода симетричні та відповідають терміну, і ІІ ступінь - плацента потовщена > 45 мм з вираженими кістозними змінами та відмічається асиметрична гіпотрофія плода. Так у групі з ХП ЕОПСП встановлено у 93,5% вагітних жінок, з них - ЕОПСП І ступеня у 30,6% та ІІ ступеня - у 62,9% жінок; у групі вагітних жінок з ГП - ЕОПСП встановлені у 47,1% вагітних, з них - ЕОПСП ІІ ступеня - у 16,2% та ЕОПСП І ступеня у 30,9%.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання - розробка ефективної системи диспансеризації жінок з високим ризиком інфекційних захворювань сечовидільної системи під час вагітності. Проведені дослідження та узагальнення їх результатів дають підстави зробити наступні висновки: Аналіз преморбідного фону, у вагітних з пієлонефритами показав, що великий відсоток обстежуваних жінок перенесли раніше ангіни (61,8%), ГРВІ (41,2%), цистити (30,6%), ерозії шийки матки (26,5%), TORCH-інфекції (13,0%) та 75,8% з них мали порушення репродукційної функції (завмерлі вагітності - 40,7%, самовільні викидні - 35,2% та позаматкова вагітність - у 23,2% жінок). Попередня вагітність у повторнородячих жінок з інфекційними ураженнями нирок протікала з ускладненням: анемія вагітних (92,3%), загроза переривання вагітності (84,6%), передчасні пологи (30,8%), слабість пологової діяльності (69,2%), передчасне відходження навколоплодових вод (59,6%) , дефект посліду (57,7%), післяпологова кровотеча (17,3%), ФПН (69,2%) та гіпотрофія плода (38,5%).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы