Пренатальна діагностика і корекція патологічного стану плода (клінічні аспекти, можливості і перспективи) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук АМН України, доктор медичних наук, професор доктор медичних наук, професор Вовк Ірина Борисівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник відділення планування сімї та статевого розвитку дітей та підлітків Степанківська Галина Константинівна, Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології № 1 доктор медичних наук, професорОстаннім часом виникли суттєві зміни в частоті і структурі перинатальної захворюваності і смертності в звязку із запровадженням ефективних заходів спрямованих на боротьбу з внутрішньоутробними інфекціями, гіпоксією плода, акушерським травматизмом та впровадженням пренатальної діагностики (ПД.) природжених вад розвитку (ПВР) і спадкових захворювань (СЗ) плода (Е.М.Вихляева, 1999; І.АЖАБЧЕНКО, 2001; І.П.Минков, 2002 ). Отримання біологічних субстратів (ворсин хоріона і плаценти, амніотичної рідини, крові плода) дозволили проводити пряму діагностику патології плода, вивчати стан його здоровя, перспективу розвитку, вирішувати подальшу тактику перебігу вагітності, родів та післяродового періоду, але внутрішньоутробні інвазійні втручання проводились виключно з метою ПД СЗ плода (Б.М.Петри-ковский. і співавт., 1999; Г.Л.Гайдай і співавт. Найбільш поширених природжених захворювань плода за допомогою сучасних генетичних та парагенетичних методів дослідження з метою профілактики цих захворювань, а також з метою підвищення якості роботи медико-генетичної консультації” (№ 01840074760); 2) “Вивчити частоту, структуру і можливі генетичні наслідки репродуктивної функції” (№ 01.900016027); 3) “Розробка нових медичних технологій профілактики, ранньої діагностики і лікування ПВР і СЗ плода” (№ UA 0100802 P); 4)“Преконцепційна профілактика, ПДІ постнатальна корекція природженої і спадкової патології у жінок з порушенням репродуктивної функції (№ 195И023205); 5)“Розробка регіональної програми профілактики природженої і спадкової патології у жінок з порушеною репродуктивною функцією” (№ 198И002188). Удосконалити і оптимізувати систему акушерсько-гінекологічної і медико-генетичної допомоги сімям групи ризику по народженню дітей з вродженими аномаліями розвитку на основі обґрунтування, розробки і впровадження в практику сучасних технологій пренатальної діагностики і корекції порушень розвитку плода. Матеріали дисертації наведені в методичних рекомендаціях: “Пренатальна діагностика природжених вад розвитку і спадкових захворювань“ (1990); “Диспансеризація дітей, які народились від жінок, що пройшли пренатальну діагностику“ (1990), інформаційних листках про нововведення в системі охорони здоровя: “Принципи ведення вагітності у жінок, які мають дітей з вродженими вадами розвитку” (1986);“Вдосконалена методика трансабдомінального амніоцентезу” (1988); “Біопсія хоріона під контролем ультразвукового сканування” (1989); “Застосування ехоенцефалографії у новонароджених дітей” (1990); “Пункція пуповини плода в другому триместрі вагітності під контролем ехографії” (1991); “Пренатальна діагностика діабетичної фетопатії у жінок з цукровим діабетом“ (1998), свідоцтві на раціональне впровадження № 505 від 28.02.1987 р.З метою вивчення біохімічного профілю крові плода в ІІ триместрі вагітності проведено дослідження пуповинної крові плода, отриманої під час кордоцентезу (вивчено кількісний склад: альбуміну, загального протеїну, прямого білірубіну, загального білірубіну, АЛТ, АСТ, ЛДГ, лужної фосфатази, креатинкінази, креатініну, сечової кислоти, азоту сечовини, холестерину, тригліцеридів, глюкози, г-глютамілтранспептідази, мікроелементів - Са , Р5 , K , Na , Mg ); у вагітних жінок групи ризику по перинатальній патології при резус-конфліктній вагітності визначались група, резус-приналежність крові плода та концентрація білірубіну в амніотичній рідині методом Єндрашика; визначення ’’чистоти’’ крові плода проводилось методом фарбування мазків крові на фетальний гемоглобін по методу Kleinhauer E. et al. Вивчення гальмівного ефекту вказаних інгібіторів на транспорт іонів Na , K , Cl-та Li-здійснювали шляхом встановлення різниці в концентраціях Na в нульовий час інкубації та на 60 хвилинній дії інгібітора регуляції іонного гомеостазу в еритроцитах крові матері і плода; для прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода проводилось дослідження TORCH-інфекцій серологічним, імуноферментим методами, методами ДНК гібридизації і полімеразної реакції; в сироватці крові і амніотичній рідині вагітних жінок рівень середніх молекул (СМ) вимірювали на спектрофотометрі ЛОМО-24 /Росія/, а концентрацію СМ оцінювали скринінговим методом (1990, Л.И.Власова и соавт.). Серед жінок з ПВР плода першовагітними були 280 (47,22%) при ІІ вагітності складала 161 (27,15%), при ІІІ і більше вагітностях ПВР плода складала (25,63%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ