Прееклампсія, як синдром психоемоційної та вегето-судинної дизадаптації - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий консультант: академік АМН України, доктор медичних наук, професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1. Офіційні опоненти: член - кореспондент НАН і АМН України, доктор медичних наук, професор Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. член - кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін Леонід Борисович, Львівський державний медичний університет ім. Захист відбудеться 5 липня 2006 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.У звязку з цим адекватне за обсягом та тривалістю лікування нерідко проводиться пізно, що зменшує його ефективність чи буває неефективним (Венцківський Б.М., 1999). прееклампсія плацентарний вагітна Досить широко вивчені зміни, що настають в імунній, нейроендокринній, калікреїн-кініновій, симпато-адреналовій, ренін-ангіотензиновій, простагландин - простациклін - тромбоксановій системах, у системі гемостазу та мікроциркуляції (Запорожан В.М. і співав., 1992; 2002; Грищенко В.І. і співавт., 1997; Ліпко О.П., 1997; Рожковська Н.М., 1998; Камінський В.В., 1998; Воронін К.В. і співав., 1999; Зелинський О.О., 2003). Наукові дослідження щодо ролі фотоперіодизму в ендокринній функції плаценти при ПЕ та обґрунтування біоритмологічного підходу до лікування ПЕ дозволяють припустити важливе значення ВНС у регуляції нейро-ендокринного стану під час вагітності, що потребує детальнішого вивчення функціонування означеної системи при фізіологічному та патологічному перебігу гестації (Дашкевич В.Є., 2002; 2003). Дослідженнями О.В.Мерцалової (2002) переконливо продемонстрована можливість антенатального ураження головного мозку плода, що підтвердило думку інших дослідників про необхідність подальших пошуків щодо вивчення патогенетично обумовлених шляхів захисту мозку ВП (Бадалян Л.О., 1989; Барашнев Ю.И., 1993; 1994). Мета і задачі дослідження: підвищити ефективність профілактики та лікування, знизити перинатальну захворюваність і смертність при прееклампсії шляхом удосконалення ведення вагітності і пологів на підставі вивчення особливостей психоемоційної та вегето-судинної дизадаптації у процесі розвитку прееклампсії.Наявна екстрагенітальна патологія обумовлювала дизадаптацію під час вагітності та реалізувалась у ПЕ в усіх пацієнток з гіпертонічною хворобою (9 випадків із 9), у більшості вагітних із НОЕС (53 пацієнтки із 87 осіб - 60,9 %), у 8 із 33 пацієнток, що мали варикозну хворобу (24,2 %), у 2 із 9 жінок з гіпертензивно-лікворним синдромом (22,2 %), у 2 із 11 жінок із гіперплазією щитоподібної залози (18,2 %), у незначної кількості пацієнток із патологією нирок (5 із 37 вагітних - 13,5 %), міопіями (3 із 26 - 11,5 %) та ВСД (14 із 130 - 10,8 %). Анемія вагітних ускладнювала вагітність у (55,0 %) пацієнток II групи, (32,0 %) III та (20,0 %) IV групи. Для IV групи характерним було формування хронічної фетоплацентарної недостатності (ФПН), яка виявлялась у 78 (41,1±5,6 %) вагітних, перевищуючи показники в П (27,5±4,5 %; р<0,05) та Ш (28,8±4,6 %; р<0,05) групах. Загроза переривання вагітності ускладнила вагітність у (40,0±2,6 %) пацієнток П, (14,4±4,2 %) жінок III та (7,4±1,9 %) вагітних IV групи. Усупереч відомій думці про те, що ранній гестоз є фактором ризику ПЕ, ми не виявили це ускладнення серед вагітних II та IV груп, а у Ш групі частота блювоти вагітних була незначною (2,8 %).У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється у підвищенні ефективності діагностики і корекції порушень психоемоційного стану, діяльності ВНС вагітних жінок та їхніх внутрішньоутробних дітей в процесі розвитку прееклампсії у межах формування синдрому дизадаптації шляхом визначення звязків їхніх індивідуально-психологічних характеристик та показників функції ВНС із проявами та перебігом прееклампсії. Особистісні характеристики, притаманні жінкам до вагітності, збільшують ризик виникнення дизадаптації вагітності: Ф - психотип (72,4 %), нейротизм (психоемоційна лабільність - 67,4±4,1), висока ОТ (50,4±1,3) та РТ (50,2±1,4), вища від середньої (35,6±0,4) стресостійкість. Психоемоційна адаптація жінок до вагітності супроводжується типовими змінами психоемоційного стану пацієнток в 7 - 12; 29 - 32 тижні та перед пологами: підвищується РТ (до 48,3±1,2; р<0,05), погіршується самовідчуття жінок (зменшується показник САН до 38,5±1,1; р<0,05), знижується високий показник стресостійкості (28,1±1,36; р<0,05), розвивається субдепресивний стан (60-70 балів).

Основний зміст роботи