Представництво за законом в цивільному праві України - Автореферат

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ Спеціальність: 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;Захист відбудеться "12" травня 2006 p. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.500.01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПРН України за адресою: 01024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного інституту приватного права і підприємства АПРН України за адресою: 01042, м. Дисертацію присвячено аналізу представництва за законом в цивільному праві України. Розглядаючи питання загальної характеристики категорії представництва у цивільному праві, різновидом якого є представництво за законом, детальному аналізу піддано підстави виникнення та види представництва, формування категорії обовязкового представництва. Проведен анализ оснований возникновения представительства по закону, а также отдельных его видов, на основании которого автором выделены такие виды представительства по закону, как представительство родителями (усыновителями) своих детей, представительство опекуном малолетних детей, представительство опекуном физического лица, признанного недееспособным, представительство юридического лица его органом или участником, представительство одним из супругов другого при осуществлении сделок по распоряжению имуществом, которое находится в общей совместной собственности и т.д.Кодифікація цивільного законодавства в Україні повязана не тільки з прийняттям нового Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), але й оновленням регулювання значної кількості суспільних відносин, серед яких помітне місце займають цивільні відносини, які формуються у звязку з представництвом одними особами інтересів інших осіб. З іншого боку, підвищення уваги до питань захисту прав людини загострює проблему визначення пріоритетності залучення до захисту інтересів конкретної людини інших осіб (представників) чи забезпечення додержання принципу неприпустимості втручання у справи приватної особи проти її волі. цивільний право представництво Зокрема, це питання визначення субєктного складу правовідносин законного представництва; зясування позиції законодавців стосовно можливості і підстав представництва неповнолітніх дітей; вимог до особи, яка може бути представником за законом; зясування сутності та окреслення меж повноважень представника при представництві за законом; встановлення наслідків неналежного представництва, що здійснюється на підставі закону тощо. Разом із тим, новим ЦК України не всі питання представництва вирішуються достатньо чітко і послідовно (зокрема, це стосується представництва неповнолітніх фізичних осіб), деякі його положення стосовно представництва за законом мають загальний відсильний характер, лише згадуючи при цьому у загальному вигляді про можливість застосування такого представництва на підставі норм чинного законодавства тощо. Така ситуація свідчить, на нашу думку, про недостатній рівень дослідження проблематики, повязаної із представництвом за законом у цивільному праві України, та про необхідність звернення до різних аспектів такого представництва на рівні монографічного дослідженняПерший розділ "Огляд літератури і визначення напрямків та методологічних засад дослідження" складається з двох підрозділів і присвячений огляду існуючої з цього питання літератури та загальній характеристиці категорії представництва у цивільному праві. Підрозділ 1.1 "Огляд літератури за темою і вибір напрямків дослідження" присвячений аналізу літератури, що стосується проблематики дисертаційного дослідження, який здійснено за двома напрямками: 1) література, присвячена дослідженню відносин представництва як таких; 2) література, присвячена дослідженню представництва за законом в цивільному праві України. При цьому весь масив наукових досліджень у галузі відносин представництва було поділено на три етапи: 1) дослідження в межах цивілістики Російської імперії; 2)дослідження у контексті загального розвитку радянської цивілістики; 3)дослідження в межах власне вітчизняної цивілістики після набуття Україною незалежності. Характерною рисою досліджень представництва у радянській цивілістиці повоєнного періоду знов-таки була концентрація уваги на питаннях добровільного представництва, представництва без повноважень і з перевищенням повноважень та аналіз співвідношення останнього з веденням чужих справ без доручення. У підрозділі 1.2 "Загальна характеристика категорії представництва у цивільному праві" здійснено дослідження категорії представництва в цілому, оскільки представництво за законом є одним із різновидів цієї більш широкої категорії і йому притаманні характерні риси, властиві категорії представництва.

Основний зміст роботи