Сутність, поняття, значення та підстави виникнення представництва у цивільному процесі України. Дослідження існуючих класифікацій процесуального представництва. Повноваження представника у цивільному процесі України та їх документальне підтвердження.
ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1. Поняття, значення та підстави виникнення представництва у цивільному процесі України Розділ 2. Види представництва у цивільному процесі України 2.1 Залежно від підстав виникнення: договірне і законне 2.2 За ознаками особи, яка може здійснювати представництво інших осіб у судовому засіданні 2.3 Залежно від статусу особи, яка може бути представником у суді Розділ 3. Повноваження представника у цивільному процесі та їх документальне підтвердження ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність теми. Саме тому велике значення має розширення гарантій прав та інтересів учасників процесу. Суттєві зміни в суспільних відносинах, які набули поширення з початку 90-х років, а також конституційне закріплення правових основ нової демократичної країни зумовили необхідність докорінного перегляду правового статусу осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів осіб, держави та їх представницьких функцій. Крім того, багато публікацій в юридичній літературі висвітлюють представницькі функції, здійснювані адвокатом. Конституцією України особі гарантується право на захист в суді, при цьому юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, Що виникають в державі. Справи ж юридичних осіб у суді мають вести їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням. Зокрема, необхідно відзначити праці: М.А. Вікут, О. В. Гетманцева, Д. Дрейзіної, І. М. Ільїнської, Т. Варфоломєєвої, C.Я. Фурси, Є.І. Фурси, С.В. Щербака, А.Ф.Клейнмана, Г. Любарської, Л. Ковтун, Л. А. Кондрат’євої, Л. Ф. Лесніцької, І. Павлуника, М. Й. Штефана та ін. У першому розділі розглядаються поняття, значення та підстави виникнення інституту представництва в Україні, у другому - розглянуті підстави класифікації та характеристика окремих видів представництва, третій розділ присвячений повноваженням представника у цивільному процесі, а також документам, які посвідчують право представника на участь у цивільному процесі. Найбільш яскраво, вважає Павлуник І. А., характер такої заінтересованості проявляється при здійсненні батьками законного представництва інтересах своїх неповнолітніх дітей і та обставина, що інтерес процесуального представника носить особливий характер від інтересу сторін, третіх осіб та інших учасників процесу, не дає підстав для виключення представників із числа осіб, які беруть участь у справі. Я поділяю думку О. В. Гетманцева, який наполягає на тому, що ст. 38 ЦПК України слід назвати „судове представництво”, де у ч. 1 дати наступне визначення цього інституту: „судове представництво - це відносини, в силу яких одна особа (представник) зобов’язується законом, угодою, статутом, адміністративним чи судовим актом здійснювати процесуальні дії в суді для захисту прав і свобод особи, яку він представляє, в межах наданих повноважень”. Наприклад, норма про сумлінне виконання представником своїх обов’язків. Проаналізувавши все вищенаведене, можна виділити окремі відмінні риси між інститутом представництва в цивільному праві і цивільному процесі: O представник в цивільному процесі має право вчиняти лише процесуальні дії в суді, а представник в цивільному праві лише щодо вчинення різноманітних правочинів; O правовідносини в цивільному праві базуються на підставі договору доручення, а в цивільному процесі - на підставі довіреності. Аналізуючи нормативно-правову базу процесуального представництва, їх можна систематизувати так: 1) Конституція України - Основний Закон України, норми якого закріплюють основні принципи інституту процесуального представництва; 2) міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 3) Цивільний процесуальний кодекс України, норми якого регламентують правовий режим інституту процесуального представництва; 4) інші кодифіковані законодавчі акти, які містять норми, що регулюють відносини з приводу функціонування матеріальної основи представництва: Сімейний кодекс, Цивільний кодекс та ін. За ознаками особи, яка може здійснювати представництво інших осіб у судовому засіданні: · адвокатами; · юридичними консультантами; · уповноваженими профспілок; · уповноваженими особами об’єднань громадян; · батьками, опікунами, піклувальниками; · прокурорами; · співучасниками; · громадянами, які допущені судом до представництва конкретної осіб в конкретній справі. 2.1 Залежно від підстав виникнення: договірне і законне Законне представництво, що виникає на підставі юридичних фактів і норм закону, адміністративного акта чи рішення суду.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
