Предмет злочинів проти власності у кримінальному праві України - Автореферат

бесплатно 0
4.5 117
Аналіз поняття майна, електричної та теплової енергії як предметів злочинів проти власності. Значення предмета злочинів проти власності для їхньої кваліфікації. Пропозиції щодо внесення змін до чинного кримінального законодавства України у цій сфері.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Державний науково-дослідний інститутАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. ЛАЩУК Єфрем Вікторович, Національна академія внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального права. Захист відбудеться «20» жовтня 2011 р. о «900» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 в Державному науково-дослідному інституті Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України за адресою: 01011, м.Так, кримінально-правова охорона суспільних відносин власності забезпечується відповідними нормами Кримінального кодексу України (далі - КК України), основний перелік яких закріплено у розділі VI «Злочини проти власності» Особливої частини КК України. Крім того, на ці недоліки вказував і Пленум Верховного Суду України (далі - ВСУ) в постанові «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06 листопада 2009 р. Однак у цій роботі увагу переважно приділено питанням визначення типології предмета злочинів проти власності та їх відмежуванню від суміжних складів злочинів, натомість аналіз видів предмета цих злочинів наводиться лише узагальнено, питання кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм не розглядалось взагалі. Завдяки історико-правовому методу проаналізовано генезис вчення про обєкт і предмет злочину (підрозділи 1.1 і 1.3); діалектичний метод застосовувався для зясування сутності обєкта та предмета злочину як кримінально-правових явищ, їх змісту і співвідношення між собою (розділ 1); метод формально-догматичного аналізу дав можливість зясувати структуру і співвідношення понять, що досліджувалися, а також слугував вивченню відповідних положень законодавства України про кримінальну відповідальність (розділи 2 і 3); системно-структурний метод використовувався для поглибленого дослідження нормативних положень щодо предмета злочинів проти власності, співставлення їх з іншими положеннями чинного КК України та окремих постанов Пленуму ВСУ (застосовувався у всіх розділах дисертації); порівняльно-правовий метод - при аналізі й порівнянні понять, які вживаються, зокрема, у кримінальному, цивільному, господарському праві тощо (розділ 2); метод опитування - при проведенні опитування серед слідчих правоохоронних органів (розділи 2 і 3); статистичний метод забезпечив обґрунтування, аналіз й узагальнення емпіричної інформації, що стосується досліджуваної теми (застосовувався у всіх розділах дисертації); метод моделювання - дотримання правил юридичної техніки при побудові кримінально-правових норм, що запропоновані дисертантом до встановлення у КК України (розділи 2 і 3). набули подальшого розвитку: - визначення ознак предмета злочинів проти власності: 1) фізичні ознаки його полягають у тому, що предмет злочинів проти власності: а) завжди виступає матеріальними цінностями, які можна відчути органами чуття людини або зафіксувати за допомогою спеціальних технічних засобів; б) предмет має певну форму, вагу, площину, обєм тощо; в) предмет можна спожити або використати чи пошкодити, тощо; 2) соціально-економічні ознаки предмета аналізованих злочинів характеризуються тим, що, по-перше, вони нерозривно повязані із суспільними відносинами, по-друге, їм завжди властиві ціна, а також мінова та споживча вартість; 3) юридичними ознаками предмета злочинів проти власності є те, що: а) предмет злочину безпосередньо чи опосередковано випливає зі змісту конкретної статті КК України; б) злочинне діяння вчиняється щодо цих матеріальних цінностей та (або) спрямоване безпосередньо на них; в) предмет злочину підпорядкований його обєкту; г) наявне субєктивне ставлення винного до предмета (бажання вплинути на нього певним чином); д) факультативність (предмет не є обовязковим для всіх складів злочинів); е) матеріальні цінності, на які посягає винний, мають бути чужими для нього; є) матеріальні цінності є водночас предметом відносин власності.При цьому «власність» визначається як суспільна форма присвоєння матеріальних цінностей, що виражається у володінні ними, користуванні та розпорядженні, а «право власності» - як право окремих осіб, колективу, громади, держави на матеріальні цінності, яке закріплено та охороняється нормативно-правовими актами України. У підрозділі 1.2 «Поняття і ознаки предмета злочину у кримінально-правовій доктрині» дисертантом досліджено поняття і ознаки предмета злочину, проаналізовано його взаємозвязок з обєктом злочину, визначено співвідношення цих понять та місце предмета злочину у складі злочину. Взаємозвязок предмета і обєкта злочину полягає в тому, що предмет злочину: а) є факультативною ознакою обєкта злочину, поряд із потерпілим від злочину та суспільними відносинами; б) у деяких випадках збігається з предметом суспільних відносин, що охороняються законом про кримінальну відповідальність або вказує на предмет цих відносин.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?