Предмет та функції логіки. Виникнення науки логіки та її різних типів - Реферат

бесплатно 0
4.5 127
Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Зокрема існує декілька значень слова “логіка”: 1) словом "логіка" позначають закономірності виникнення, закономірності існування, закономірності розвитку речей та явищ навколишнього світу (в цих випадках вживають такі звороти: "логіка речей", "логіка історичного процесу", "логіка подій" і т.п.). Вказуючи на те, що "Логіка є особливою наукою про мислення", - цим самим наголошують, що мислення як обєкт дослідження, не є перевагою лише логіки. Враховуючи зазначену особливість аспекту мислення, який є обєктом вивчення логіки, треба зауважити, що логіка складає частину духовної культури саме тому, що формує культуру мислення. Хоча витоки логічного знання простежуються і в творах інших давньогрецьких філософів (доарістотелівський період у розвитку логічного знання), і в творах філософів Стародавнього Сходу, однак саме Аристотель уперше побудував систему логічного знання, визначив основні поняття науки логіки, які відокремлюють сферу абстрактно-логічного мислення ("термін", "поняття", "судження", "умовивід", "істинність", "хибність", "суперечність", "логічний закон", "доведення", "спростування" та ін.), систематизував прийоми міркувань, розробив правила виведення знання. У розвитку науки логіки виокремлюють такі історичні періоди: - з IV ст. до н. е. і до кінця XIX ст., який отримав назву традиційної (загальна, або арістотелівська) логіки;Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що виявляється насамперед у культурі усній і письмовій промови. Логічний культуру складають з цих основних складових частин: · певної сукупності знання засобах інтелектуальної діяльності, її форми і закони; · умінь застосовувати ці знання практично, тобто правильно оперувати поняттями, судженнями, залучити до міркуваннях належні схеми умовиводів, підходить доводити і ті й інші становища; Думка, що логіка вчить мислити (розмірковувати), оскільки мислення саме собі є властивістю чоловіки й обєктивним процесом.

Вывод
логічний дедукція елеат аристотель

Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що виявляється насамперед у культурі усній і письмовій промови. Логічний культуру складають з цих основних складових частин: · певної сукупності знання засобах інтелектуальної діяльності, її форми і закони;

· умінь застосовувати ці знання практично, тобто правильно оперувати поняттями, судженнями, залучити до міркуваннях належні схеми умовиводів, підходить доводити і ті й інші становища;

· навичок аналізу міркувань як власних, і чужих, насамперед у тому, щоб запобігати виникненню власних помилок, і якщо вони вже допущені, то тут для здобуття права це знайти і виправити.

Думка, що логіка вчить мислити (розмірковувати), оскільки мислення саме собі є властивістю чоловіки й обєктивним процесом. Приблизно так, як людина неспроможна уникнути їжі, як і вона міг відбутися без осмислення дійсності і "своїх вчинків. Більшість людей не поінформоване з логікою як наукою, але у повсякденні міркують правильно, отримують істинні висновки з істинних передумов. Не чи означає це, що логіки узагалі можна обійтися? У побуті - можна: по більшу частину людині досить звичайній інтелектуальної інтуїції у тому, ніж помилятися. Але неможливо уникнути логіки, коли необхідно гарантувати правильність знання на складних теоретичних міркуваннях. Знаючи логіку, ми можемо контролювати мислення щодо його структури та форми, що дозволяв точно перевірити у разі потреби його правильність, знайти помилку і наявність виправити її.

Список литературы
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005.

2. Підручник Хоменко IB Логіка - юристам - К, 1997 - С 6-9, 21-24 (теорія), С249 (практика).

3. Брюшинкие У. Логіка. - М., Проспекта, 2002. - 416с.

4. Асмус В. Логіка. - 1999. - 362с.

5. Ивлев Ю.В. Учебник логики: Семестровый курс: Учебник. - М.: Дело, 2003. - 208с.

6. Маковельский А.О. История логики. - М., 1967. - 504с.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?