Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
При низкой оригинальности работы "Предмет та функції логіки. Виникнення науки логіки та її різних типів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зокрема існує декілька значень слова “логіка”: 1) словом "логіка" позначають закономірності виникнення, закономірності існування, закономірності розвитку речей та явищ навколишнього світу (в цих випадках вживають такі звороти: "логіка речей", "логіка історичного процесу", "логіка подій" і т.п.). Вказуючи на те, що "Логіка є особливою наукою про мислення", - цим самим наголошують, що мислення як обєкт дослідження, не є перевагою лише логіки. Враховуючи зазначену особливість аспекту мислення, який є обєктом вивчення логіки, треба зауважити, що логіка складає частину духовної культури саме тому, що формує культуру мислення. Хоча витоки логічного знання простежуються і в творах інших давньогрецьких філософів (доарістотелівський період у розвитку логічного знання), і в творах філософів Стародавнього Сходу, однак саме Аристотель уперше побудував систему логічного знання, визначив основні поняття науки логіки, які відокремлюють сферу абстрактно-логічного мислення ("термін", "поняття", "судження", "умовивід", "істинність", "хибність", "суперечність", "логічний закон", "доведення", "спростування" та ін.), систематизував прийоми міркувань, розробив правила виведення знання. У розвитку науки логіки виокремлюють такі історичні періоди: - з IV ст. до н. е. і до кінця XIX ст., який отримав назву традиційної (загальна, або арістотелівська) логіки;Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що виявляється насамперед у культурі усній і письмовій промови. Логічний культуру складають з цих основних складових частин: · певної сукупності знання засобах інтелектуальної діяльності, її форми і закони; · умінь застосовувати ці знання практично, тобто правильно оперувати поняттями, судженнями, залучити до міркуваннях належні схеми умовиводів, підходить доводити і ті й інші становища; Думка, що логіка вчить мислити (розмірковувати), оскільки мислення саме собі є властивістю чоловіки й обєктивним процесом.
Вывод
логічний дедукція елеат аристотель
Логіка сприяє становленню культури мислення людини, що виявляється насамперед у культурі усній і письмовій промови. Логічний культуру складають з цих основних складових частин: · певної сукупності знання засобах інтелектуальної діяльності, її форми і закони;
· умінь застосовувати ці знання практично, тобто правильно оперувати поняттями, судженнями, залучити до міркуваннях належні схеми умовиводів, підходить доводити і ті й інші становища;
· навичок аналізу міркувань як власних, і чужих, насамперед у тому, щоб запобігати виникненню власних помилок, і якщо вони вже допущені, то тут для здобуття права це знайти і виправити.
Думка, що логіка вчить мислити (розмірковувати), оскільки мислення саме собі є властивістю чоловіки й обєктивним процесом. Приблизно так, як людина неспроможна уникнути їжі, як і вона міг відбутися без осмислення дійсності і "своїх вчинків. Більшість людей не поінформоване з логікою як наукою, але у повсякденні міркують правильно, отримують істинні висновки з істинних передумов. Не чи означає це, що логіки узагалі можна обійтися? У побуті - можна: по більшу частину людині досить звичайній інтелектуальної інтуїції у тому, ніж помилятися. Але неможливо уникнути логіки, коли необхідно гарантувати правильність знання на складних теоретичних міркуваннях. Знаючи логіку, ми можемо контролювати мислення щодо його структури та форми, що дозволяв точно перевірити у разі потреби його правильність, знайти помилку і наявність виправити її.
Список литературы
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005.
