Оцінка ризиків виникнення тяжких ускладнень у пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь після аортокоронарного шунтування. Особливості пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь та іншими ускладненнями в післяопераційний період.
При низкой оригинальности работы "Предиктори небезпечних для життя ускладнень після аортокоронарного шунтування у пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Український кардіологічний журнал 3/2014 61 Предиктори небезпечних для життя ускладнень після аортокоронарного шунтування у пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердьПодібно до інших категорій пацієнтів після АКШ, у хворих з ПОФП розвиваються небезпечні для життя бронхолегеневі ускладнення, зокрема внутрішньогоспітальні пневмонії [3]. Вказані ускладнення збільшують тривалість госпіталізації хворих у середньому на 4-5 діб, що веде до зростання загальних витрат на лікування [8, 16]. Відбір хворих здійснювали у Київській міській клінічній лікарні «Київський міський центр серця» у період із серпня 2008 р. до листопада 2012 р. У дослідження не залучали пацієнтів, в яких до операції зареєстровано будь-яку форму ФП. ФП у ранній післяопераційний період (не менше 7 діб від операції АКШ і до моменту виписки з кардіохірургічної клініки) діагностували: 1) за даними безперервного моніторування ЕКГ протягом 48-72 год після операції у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з допомогою систем моніторного спостереження INTELLIVUE MP70 (Philips, Німеччина); 2) шляхом рутинної щоденної реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях, починаючи з 3-ї доби після операції, на електрокардіографі HS80G-L (Innomed, Угорщина), або додаткової реєстрації ЕКГ у випадку появи клінічних симптомів; 3) при проведенні холтерівського моніторування ЕКГ у період через 5-7 діб після операції АКШ з допомогою програмного забезпечення та реєстратора DIACARD («Солвейг», Україна). Тривалість перебування пацієнтів з тяжкими ускладненнями у клініці становила в середньому 37,8 доби, без ускладнень - 14,8 доби.Особливостями пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь та іншими ранніми ускладненнями в післяопераційний період були знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшення розмірів лівого передсердя, зниження швидкості клубочкової фільтрації, підвищення рівня С-реактивного протеїну, більша тривалість штучного кровообігу.
Вывод
1. Ризик виникнення тяжких ускладнень у пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь становив 12,2 % після ізольованого аортокоронарного шунтування і 36,8 % після аортокоронарного шунтування в поєднанні з клапанними та іншими втручаннями.
2. Особливостями пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь та іншими ранніми ускладненнями в післяопераційний період були знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшення розмірів лівого передсердя, зниження швидкості клубочкової фільтрації, підвищення рівня С-реактивного протеїну, більша тривалість штучного кровообігу.
3. У групі хворих з післяопераційними ускладненнями спостерігали більш пізнє виникнення та більшу тривалість епізоду післяопераційної фібриляції передсердь, що потрібно враховувати при визначенні оптимальних підходів до профілактики тромботичних ускладнень.
2.Кузьмич И.Н., Долгова И.А., Станишевский А.В. и др. Периоперационная острая почечная недостаточность у кардиохирургических пациентов. Опыт интенсивной терапии // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія.- 2013.- № 1.- С. 29-37.
4.Шабалова А.В., Джибладзе Д.Н., Казаков Э.Н. и др. Неврологические осложнения аортокоронарного шунтирования // Атмосфера. Нервные болезни.- 2004.- № 4.- C. 9-13.
5. Ahmadi H., Karimi A., Davoodi S. et al. 24-h in-hospital mortality predictions in coronary artery bypass grafting patients // Arch. Med. Res.- 2007.- Vol. 38.- Р. 417-423.
6.Albahrani M.J., Swaminathan M., Phillips-Bute B. et al. Postcardiac surgery complications: association of acute renal dysfunction and atrial fibrillation // Anesth. Analg.- 2003.- Vol. 96 (3).- Р. 637-643.
7. Amar D., Zhang H., Paul M. et al. Independent of C-reactive protein statin use is associated with a reduction in atrial fibrillation after non-cardiac thoracic surgery // Chest.- 2005.- Vol. 128.- Vol. 3421-3427.
8. Auer J., Weber T., Berent R. et al. Postoperative atrial fibrillation independently predicts prolongation of hospital stay after cardiac surgery // Cardiovasc. Surg.- 2005.- Vol. 46.- Р. 583-588.
9. Bowen E.F., Bates D. W., Chertow G.M. Predicting acute renal failure after coronary bypass surgery: Cross-validation of two risk-stratification algorithms // Kidney International.- 2000.- Vol. 57.- Р. 2594-2602.
10. Bramer S., van Straten A.H., Soliman Hamad M.A. et al. The impact of new-onset postoperative atrial fibrillation on mortality after coronary artery bypass grafting // Ann. Thorac. Surg.- 2011.- Vol. 40 (5) .- Р. 1185-1190.
11. Clark L.L., Ikonomidis J.S., Crawford F.A.Jr. Preoperative statin treatment is associated with reduced postoperative mortality and morbidity in patients undergoing cardiac surgery: an 8-year retrospective cohort study // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.- 2006.- Vol. 131.- Р. 520-522.
12. Conlon P.J., Stafford-Smith M., White W.D. et al. Acute renal failure following cardiac surgery // Nephrology Dial. Transplant.- 1999.- Vol. 14.- Р. 1158-1162.
13. Kairevicute D., Aidietis A., Gregory Y.H. Atrial fibrillation following cardiac surgery: clinical features and preventive strategies // Eur. Heart J.- 2009.- Vol. 30.- Р. 410-425.
14. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Acute Kidney Injury Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for Acute Kidney Injury // Kidney Inter.- 2012.- Vol. 2 (Suppl.).- Р. 1-138.
15. Kolh Ph. Renal insufficiency after cardiac surgery: a challenging clinical problem // Eur. Heart J.- 2009.- Vol. 30.- Р. 1824-1827.
16. Kowey P.R., Stebbins D., Igidbasian L. et al. Clinical outcome of patients who develop PAF after CABG surgery // PACE.- 2001.- Vol. 24.- Р. 191-193.
17. Likosky D.S., Leavitt B.S., Marrin C. et al. Intra- and postoperative predictors of stroke after coronary artery bypass grafting // Ann. Thorac. Surg.- 2003.- Vol. 76.- Р. 428-435.
18. Mathew J.P., Fontes M.L., Tudor I.C. et al. A multicenter risk index for atrial fibrillation after cardiac surgery // JAMA.- 2004.- Vol. 291.- Р. 1720-1729.
66 Оригінальні дослідження
19. Najmeddine E., Pibarot P., OHARA G., Mathieu P. Mechanisms, prevention, and treatment of atrial fibrillation after cardiac surgery // J. Amer. Coll. Cardiology.- 2008.- Vol. 51, N 8.- Р. 797-800.
20. Odell J.A., Blackshear J.L. et al. Stroke after coronary artery bypass grafting: are we forgetting atrial fibrillation? // Ann. Thorac. Surg.- 2001.- Vol. 71.- Р. 400-401.
21. Rho R.W. The management of atrial fibrillation after cardiac surgery // Heart.- 2009.- Vol. 95.- Vol. 422-429.
22. Rosner M.H., Okusa M.D. Acute kidney injury associated with cardiac surgery // Clin. J. Am. Soc. Nephrol.- 2006.- Vol. 1.- Р. 19-32.
23. Stamou S.C., Hill P.C., Dangas G. et al. Stroke after coronary artery bypass: incidence, predictors and clinical outcome // Stroke.- 2001.- Vol. 32.- Р. 1508-1513.
24. The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology. Guidelines for the management of atrial fibrillation // Eur. Heart J.- 2010.- Vol. 31.- P. 2369- 2429.
25. The Task Force on Myocardial Revascularization of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Guidelines on myocardial revascularization // Eur. Heart J.- 2010.- Vol. 31.- Р. 2501-2555.
26. Villareal R.P., Hariharan R., Liu B.C. et al. Postoperative atrial fibrillation and mortality after coronary artery bypass surgery // J. Am. Coll. Cardiol.- 2004.- Vol. 43.- Р. 742-748.
27. Wolf P.A., Abbott R.D., Kannel W.B. Atrial fibrillation as an independent risk factor for stroke: the Framingham study // Stroke.- 1991.- Vol. 22.- Р. 983-988.
28. 2011 ACCF/AHA/HRS Focused Updates Incorporated Into the ACC/AHA/ESC 2006 Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation // J. Am. Coll. Cardiol.- 2011.- Vol. 57.- Р. 101-198.
Надійшла 12.03.2014 р.
Предикторы опасных для жизни осложнений после аортокоронарного шунтирования у пациентов с послеоперационной фибрилляцией предсердий
1 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев 2 ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
Послеоперационная фибрилляция предсердий (ПОФП) является одним из наиболее распространенных ранних осложнений операции аортокоронарного шунтирования (АКШ) у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС). В свою очередь, ПОФП ассоциируется с повышением риска возникновения других сердечно-сосудистых событий.
Цель работы - определить предикторы возникновения ранних опасных для жизни осложнений у пациентов с послеоперационной фибрилляцией предсердий после операции аортокоронарного шунтирования. Материал и методы. В проспективном одноцентровом исследовании проанализировали данные, полученные при клинико-инструментальном обследовании 79 пациентов с ИБС, у которых после АКШ в ранний послеоперационный период зарегистрировали возникновение фибрилляции предсердий. Среди них было 73 мужчин и 6 женщин, медиана возраста - 63 (квартили 55-69) года.
Результаты. Тяжелые ранние послеоперационные осложнения были диагностированы у 19 пациентов. У 10 больных возникла острая сердечная недостаточность, у 9 - ишемический инсульт, у 3 - пневмония, у 1 - острый инфаркт миокарда, у 4 - острая нефропатия, 3 пациента умерли. Частота возникновения осложнений зависела от вида оперативного вмешательства. В частности, после изолированного АКШ тяжелые осложнения были зарегистрированы у 5 (12,2 %) из 41 больного. В то же время, при сочетании АКШ с протезированием аортального и/или митрального клапанов, пластикой митрального клапана или аневризмы левого желудочка осложнения были зарегистрированы у 14 (36,8 %) из 38 пациентов. У больных с осложнениями были достоверно большими показатели длительности искусственного кровообращения и инотропной поддержки.
Выводы. Особенностями пациентов с ПОФП и ранними опасными для жизни осложнениями после АКШ были сниженная фракция выброса ЛЖ, увеличение размеров левого предсердия, снижение скорости клубочковой фильтрации, повышение уровня С-реактивного протеина. В группе больных с послеоперационными осложнениями наблюдали более позднее возникновение и большую длительность эпизода ПОФП, что нужно учитывать при определении оптимальных подходов к профилактике тромботических осложнений.
Predictors of life-threatening complications after coronary artery bypass grafting in patients with postoperation atrial fibrillation
О.J. Zharinov 1, О.Р. Nadorak 2, О.А. Yepanchintseva 2, B.M. Todurov 2 1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine 2 Heart Institute, Healthcare Ministry of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Post surgery atrial fibrillation (POAF) is one of the most prevalent early complications after coronary artery bypass grafting (CABG) in patients with ischemic heart disease. Further, POAF is associated with increased risk of other cardiovascular events.
The aim - to establish predictors of early life-threatening complications in patients with POAF after CABG surgery. Material and methods. The prospective one-center study analyzed data received at clinical and instrumental investigation of 79 patients with IHD, in which appearance of atrial fibrillation was registered during early period after CABG surgery. Among them, 73 men and 6 women, median age 63 (quartiles 55-69) years.
Results. Severe early post surgery complications were diagnosed in 19 patients. Acute heart failure appeared in 10 cases, ischemic stroke - in 9, pneumonia - in 3, acute myocardial infarction - in 1, acute nephropathy - in 4; 3 patients died. The frequency of complications depended on the type of surgery. I.e., severe complications were registered in 5 out of 41 patients (12.2 %) after isolated CABG and in 14 out of 38 patients (36.8 %) after CABG combined with aortic or mitral valve surgery or left ventricular (LV) plastics. The patients with complications had significantly longer duration of artificial circulation and inotropic support.
Conclusions. Patients with POAF and early life-threatening complications after CABG had lower LV ejection fraction, larger dimension of left atrium, lower glomerular filtration rate and higher level of C-reactive protein. Later appearance and longer duration of POAF was noted in patients with post surgery complications. This should be taken into account in determining optimal approaches for prevention of thrombotic complications.
Key words: ischemic heart disease, coronary artery bypass grafting, post surgery atrial fibrillation, cardiovascular risk, early complications.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
