Правовий закон: питання теорії та практики в Україні - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРеалізація конституційного принципу верховенства права в Україні, необхідність подальшої демократизації українського суспільства, формування правової державності та розбудови громадянського суспільства, вимагають від національної науки теорії права нового осмислення змісту та сутності ключових категорій: права, закону та його верховенства в системі нормативно-правового регулювання. Вплив негативних факторів на процес становлення правового закону залишається значним, що перешкоджає реалізації верховенства права в Україні, і отже, гальмує процес становлення України як демократичної, соціальної, правової держави з розвинутим громадянським суспільством. Необхідність дослідження обґрунтовується станом правопорядку України, який ще і сьогодні не повністю відповідає принципам, проголошеним Конституцією України (1996), а тому вимагає від держави, суспільства та громадян особливого ставлення до закону, прагнення до досягнення його правового характеру та толерантності, визнання його верховенства. Викликають актуальність теми також відсутність і досі чіткого розмежування в юридичній літературі термінів “нормативні акти” та “нормативно-правові акти”, довільне застосуванні терміну “законодавство”, неузгодженість у розумінні ієрархії нормативно-правових актів, відсутність сучасного визначення терміну “правовий закон”, розкриття його сутності, змісту та верховенства. Науковою основою формування нового поняття правового закону, необхідності його верховенства в системі нормативно-правових актів та механізму забезпечення цього верховенства стали роботи М.М.Воронова, В.Д.Бабкіна, С.В.Бобровник, А.З.Георгіца, С.К.Дудар, О.В.Зайчука, А.П.Зайця, М.І.Козюбри, А.А.Козловського, А.М.Колодія, В.В.Копейчикова, В.А.Котюка, Л.Г.Кривенко, Л.С.Мамут, В.К.Мамутова, А.Р.Мацюка, П.Ф.Мартиненко, О.Г.Мурашина, Є.В.Назаренко, В.Ф.Опришко, М.Ф.Орзіха, В.Ф.Погорілко, П.М.Рабиновича, В.М.Селіванова, В.Ф.Сіренко, О.Ф.Скакун, В.І.Тимошенко, Є.А.Тихонової, В.М.Шаповала, Ю.С.Шемшученко, М.В.Дійсність є необхідною передумовою правових законів, ґрунтом, від якого правовий закон розвивається, черпає свій зміст та застосовується. Усунення розбіжностей між правом і законом, виділення правових і не правових законів, створення механізму скасування не правових законів мають перспективу розвитку в Україні, як правовій державі. Загальновизнані юридичні ознаки закону, що ґрунтуються на правових принципах громадянського суспільства, становлять перелік юридичних ознак правового закону. Факультативні ознаки правового закону, тобто такі, наявність яких залежить від волі суверена та які є бажаними для суспільства це: регулювання законом найбільш значимих, найважливіших суспільних відносин чи загальність питань регулювання, характеру його норм та необхідність розвитку, конкретизації і деталізації норм закону іншими нормативно-правовими актами. Якщо ієрархічну систему правових законів очолює Конституція в органічній єдності з законами, якими Конституція змінюється, чи доповнюється, то всі інші закони в ієрархічній системі підпорядковуються Конституції та конституційним законам.

Основний зміст роботи